Висип на тілі: причини, симптоми, лікування

Так чи інакше, всі ми коли-небудь стикалисяз такими проявами на шкірі, як висипання. Під висипом розуміється різноманітне за виглядом та своїм походженням шкірний висип, не характерний для нормального здорового стану шкіри. З медичної точки зору, висипання на тілі може бути проявом різних шкірних захворювань або хворобою внутрішніх органів або носити інфекційний або алергічний характер. Медицина не стоїть на місці: зібрана величезна база інформації, де описані різні форми висипу шкіри при абсолютно різноманітних захворюваннях. Висипання сама по собі не є хворобою. Це лише прояв будь-якого іншого захворювання чи реакція організму на подразник. Лікування висипу, зрозуміло, залежить від причин її виникнення. Для початку, давайте розберемося, якими ж вони можуть бути.

Причини висипу на тілі

При визначенні причин висипки на тілі, якправило, з'ясовується характер висипів, їх поширеність по тілу, локалізація, черговість висипання, час існування висипу та її гострота. На основі аналізу даних параметрів необхідне проведення диференційованої діагностики з урахуванням усіх попередніх висипання факторів, а також можливу спадкову схильність хворого. Для початку треба визначити, чи носить цей висип інфекційний або неінфекційний характер виникнення. Висипання інфекційного характеру

кір, вітряна віспа, краснуха, скарлатина (частіше зустрічається на тілі у дітей, але в рідкісних випадках можливі і у дорослих людей);
інфекційний мононуклеоз, раптова екзантема, черевної або висипний тиф, менінгококцемія, інфекційна еритема, герпетична інфекція, оперізувальний лишай і т. д.

Висип неінфекційного характеру:

алергічний висип;
при захворюваннях крові і судин, сполучної тканини.

Захворювання, обмежені лише проявами нашкірі чи первинно вражаючі її. Про випадок інфекційної природи виникнення висипу на тілі можуть свідчити такі симптоми, як підвищена температура, загальна слабкість та нездужання, нудота чи блювання, головний біль, свербіж. Такий висип може свербіти. До того ж у цьому випадку можливі подібні симптоми і у близьких, родичів чи колег, які мали безпосередній контакт із хворим. Алергічний прояв висипів на тілі — не рідкість. Якщо інфекційні ознаки все ж таки не були виявлені, то варто задуматися про подразники (алергени), здатні викликати подібний ефект. Як правило, основними джерелами алергії можуть бути домашні тварини (кішки, собаки), певні ліки, продукти харчування (наприклад, шоколад або цитрусові), алергени пилку рослин, фарби або розчинників, що знаходяться в повітрі. Для того щоб виключити алергію, обов'язково необхідно здати спеціальні аналізи на виявлення схильності до неї. До того ж алергічна висипка на тілі може паралельно супроводжуватися й іншими симптомами нездужання (закладеністю носа, набряком Квінке, чханням, першінням у горлі тощо) Висипання, пов'язані із захворюваннями крові та судин, виникають з 2-х причин: порушення нормального функціонування тромбоцитів чи його зменшення кількості. Поява висипу в цьому випадку має виражений вид крововиливів (великих або дрібних), спровокований, наприклад, якоюсь травмою або підвищеною температурою при звичайній застуді. Для діагностики природи висипання в медицині використовуються первинні морфологічні елементи висипу, що утворилися раніше незміненої здорової шкіри. Побічні елементи, відповідно, формуються після еволюції первинних чи їх повного зникнення. У діагностичному відношенні враховуються розмір, форма, обриси, колір, характер поверхні новоутворення, наявність сверблячки і т. д. кілька різних елементів висипу, хоча захворювання буде лише одне. Так, при вітряній віспі можна спостерігати бульбашки з рідиною та розчесані кірки, що утворилися після розкритих сверблячих бульбашок.

Трохи про захворювання, що викликають висип

Як говорилося вище, характер висипів можебыть совершенно разным. Рассмотрим несколько распространенных заболеваний, одними из симптомов которых может быть сыпь. Ветрянка или ветряная оспа Ветряная оспа считается довольно распространенным заболеванием, встречающимся, как правило, в детском возрасте. Возбудителем заболевания является вирус герпеса человека (тип 3). Ветрянкой болеют один раз в жизни, после чего человек приобретает пожизненный иммунитет к этому вирусу. В детском возрасте заболевание переносится достаточно легко, в основном ограничиваясь сыпью, которая чешется. Передается ветрянка воздушно-капельным путем через верхние дыхательные пути и слизистые оболочки глаз (отсюда и название). Основной возраст заболевших — это дети младше 10-12 лет, посещающие детские сады и другие образовательные учреждения. Стоит лишь одному ребенку заболеть, как и все остальные детки, словно по цепной реакции, подхватывают этот опасный вирус. В основном при выявлении подобного случая вводят карантинный режим в группе или классе образовательного учреждения для исключения дальнейшего распространения ветрянки. Инкубационный период составляет 1-3 недели. После этого практически одновременно тело покрывает зудящая сыпь и резко повышается температура до 39-39,5°С. Иногда сопровождается головной болью и общей слабостью. Сыпь на теле выражается в появлении розовых небольших пятнышек, которые со временем становятся более выпуклыми, постепенно наполняясь жидкостью, образуя пузырьки. Крайне неприятен тот факт, что эта сыпь на теле сильно чешется. Поэтому следует исключить любое почесывание во время зуда, дабы не занести в ранку инфекцию. Более того, когда сыпь на теле чешется, дети, сами того не осознавая, начинают расчесывать образовавшиеся пузырьки, тем самым оставляя себе маленькие рубчики. Обычно не требуется какого-либо специфического лечения. Но тем не менее в качестве общих рекомендаций назначают постельный режим (около недели). Привычное смазывание пятнышек сыпи зеленкой носит скорее не лечебный, а предохранительный характер от проникновения бактериальной инфекции. К тому же он немного сокращает характерный зуд. Взрослые могут смазывать сыпь слабым раствором марганца, чтобы не был слишком явный и неэстетичный вид. В качестве жаропонижающего рекомендуют в соответствующих дозах принимать нурофен или ибупрофен. Для большинства детей при надлежащем уходе и выполнении всех рекомендаций врача в возрасте старше 1 года ветрянка проходит без всяких осложнений. Чесотка, вызванная чесоточным клещом Чесотка относится к разряду кожных заболеваний, передающихся контактным путем. Заразный чесоточный клещ (кожный паразит) может передаваться человеку при элементарном рукопожатии или через предметы, вещи, принадлежащие больному человеку. Для этого заболевания характерны особые чесоточные ходы (каналы) на теле, где самки паразитов откладывают свое потомство. В этих каналах чесоточные клещи откладывают не только личинки и яйца для дальнейшего размножения, но и свои продукты жизнедеятельности, тем самым вызывая состояние повышенной чувствительности, сопровождающееся зудом и аллергической сыпью с признаками воспаления. Поэтому сыпь на теле чешется. Основные симптомы чесотки — это специфическая сыпь и сопутствующий ей кожный зуд, усиливающийся в ночное время или после принятия душа с горячей водой. Сыпь при чесотке выглядит как множество извилистых тонких полосок (3-15 мм длиной), имеющих на конце небольшой пузырек. Это так называемые чесоточные ходы. Но иногда встречаются высыпания в виде папул или бляшек. Излюбленными местами сыпи обычно являются участки с тонкой кожей (стопы, ладони, ягодицы, половые органы, межпальцевые промежутки, лицо и т. д.) Лечение обязательно должно проходить под руководством и наблюдением врача-дерматолога. Как правило, рекомендуют применять противочесоточные мази, содержащие линдан, серу, бензилбензоат и др. Постельное белье и вещи, с которыми контактировал больной следует хорошенько прокипятить, выветрить в течение 5-7 дней на свежем воздухе, а затем прогладить. Простой герпес (пузырьковый лишай) Герпес считается достаточно распространенным вирусным заболеванием кожи. Спровоцировать вирус герпеса могут определенные способствующие этому условия: ОРЗ, инфекция, стрессы, воздействие прямых солнечных лучей. Высыпания представляют собой группу пузырьков, расположенных на слизистых оболочках и коже (лицо, рот, половые органы и т. д.). Передается вирус воздушно-капельным путем при непосредственном контакте с заболевшим или вирусоносителем. Человек с заболеванием герпеса может испытывать болевые ощущения, зуд в месте воспаления и сыпи. Данное кожное заболевание излечивается самопроизвольно. Но для уменьшения симптомов заболевания часто применяют оксолиновую мазь (2-3 раза в день, смазывая пораженные места) или же крем с виролексом (ацикловиром). Для минимизации зуда поможет протирание воспаленных участков 1% ментоловым спиртом. Это лишь некоторые возможные причины появления сыпи на теле. В любом случае стоит посетить врача и следовать четким его рекомендациям.