Фото:StarfaceМолодша сестра Наталії з народження страждає на важку форму аутизму і ДЦП. Все дитинство майбутня модель займалася її вихованням. А коли виросла та зробила кар'єру, то заснувала фонд «Оголені серця», який займається проблемами дітей з відхиленнями у розумовому розвитку. Сьогодні в рамках московського Салону освіти весь день обговорювали цю тему. прилітала до Москви спеціально заради цієї конференції, де розповіла про успіхи та проблеми фонду, а також про свою: – Зараз «особливих» дітей беруть у звичайні освітні школи. У моєї ж мами не було можливості відправити Оксану до школи, навіть такої думки не виникало. На той момент єдине місце, куди нам пропонували її влаштувати, був інтернат, у якому вона жила б п'ять днів, а на вихідні ми б забирали її додому. Спробували. Але швидко зрозуміли, що там вона просто помре від туги, без мами та мене. І забрали додому. Сусіди нас цуралися, деякі навіть ненавиділи, бо сестричка, якщо хотіла, могла стукати по батареї весь день, складно було їй пояснити, що робити цього не потрібно. А ще пам'ятаю, як вона навчилася відкривати кран у ванній та кілька разів топила сусідів. Знову ж таки не розуміла, що комусь нашкодила, просто раділа тому, що навчилася це робити, і повторювала по кілька разів. Зараз згадую це з усмішкою, але тоді, звісно, було зовсім не смішно. Але хочу помітити, що в мене не було ненависті до сусідів, я їх почуття розуміла, не озлобилася. Дуже важливо батькам «особливих» дітей не культивувати цю агресію. Якщо на дитину дивляться перехожі, не треба сердито бурчати: «Чого витріщилися», краще посміхнутися, запропонувати розповісти про вашу дитину, що вона вміє, а що ні. Це дуже важливо для вашої майбутньої та майбутньої вашої дитини. Оксанина наївність, добродушність, її любов до нас надавали нам з мамою сил. Сестренка не розуміла, з чим нам доводилося стикатися. Сама того не знаючи, Оксана допомагала нам із мамою впоратися та перечекати важкі дні. Її усмішка та позитив підтримували нас, коли справи були зовсім погані. У цей момент були важливими її поцілунки, її безтурботність. Часом ми її потребували більше, ніж вона в нас.
