Чому ж вони такі різні?Та просто тому, що це зовсім різні рослини. Перець стручковий (Carsicum) – рослина сімейства Пасльонових (Sоlanaceae). Батьківщина його – Центральна Америка. А чорний перець (Рірер nigrum) – родом із Індії. Це ліана, що утворює суцвіття-кисті, схожі на грона винограду. На кожному гроні виростає до 50 дрібних зелених кульок. Їх висушують, не очищаючи від м'якоті, і отримують знайомий нам чорний горошок. до п'ятдесяти. Але частіше використовують лише три з них, що відрізняються пекучістю: гостро-пекучий кайєнський, червоний стручковий, і зовсім не пекучий солодкий болгарський перець, званий паприкою. Пекучі перці часто об'єднують під назвою «чилі». Чому залежить пекучість перців? Від капсаїцину. Це алкалоїд, який отримав назву від латинського найменування перців – капсікум. Алкалоїди – сильні біологічно активні речовини. Серед них кофеїн, кокаїн, стрихнін. Ось у цьому ряду і капсаїцин, і завдяки йому перці такі популярні.
Пекучість перцю вимірюють у сковіллях.Цю одиницю виміру запропонував 1911 року німецький хімік Вільбур Сковілль. Пекучість капсаїцину прийнято за 16 мільйонів сковилів. У паприки пекучість дорівнює нулю, а найбільш пекучих червоних перців близько 850 тисяч сковилів. Крім капсаїцину перець містить барвники, вітаміни, олії. Вітаміну С у перці навіть більше, ніж у лимоні, апельсині, полуниці. З мікроелементів перець багатий на залізо, калій, кальцій, фосфор. Перш за все, перчик використовують для надання стравам пекучості, гостроти, своєрідної свіжості. Перець суттєво активізує травлення, підвищує секрецію шлункового соку, покращує роботу печінки. Паприку використовують і саму собою, як овоч. Пекучий перець складає основу пряної суміші "каррі", деяких видів кетчупів, томатних соусів для консервованої риби. Як пряність його часто додають до супів, особливо до суп-харчо, та й до українського борщу. Заправляють їм рибу, м'ясо, ковбаси. Та що там, навіть найпростіші макарони облагороджуються у поєднанні з червоним перцем. Дійшло до того, що в деяких країнах почали випускати морозиво із добавкою червоного перцю. І вже звичайно, гарна з. Цікаво, що в південних країнах, а також на півдні нашої країни, перець використовують набагато охочіше, ніж на півночі. І це недарма – на спеку поперчена їжа довше зберігається, тому що перець пригнічує діяльність мікроорганізмів.
Саме час поговорити про цілющі властивості перцю. Перець чилі нормалізує роботу мозку, лікує деякі доброякісні пухлини, атеросклероз. Він допомагає при бронхіальній астмі, зменшує алергічні реакції. Ним лікують кашель і ангіну, попереджають грип. Загальновідомо застосування перцю в складі мазей і пластирів як відволікаючий, розігріваючого і знеболюючий засіб для лікування радикуліту, артриту, невралгії і ревматичних болів. Капсаїцин знижує артеріальний тиск і розріджує кров, перешкоджаючи утворенню тромбів. Порівняно новим є використання перцю для відновлення волосяного покриву і позбавлення від лупи. Правда, будь-який дієтолог порадить хворим виключити з раціону гострі страви. Але це хворим. А здоровим можна. До речі, задумайтеся, чи не тому здорові люди здорові, що люблять перець?
