З усіх відомих фруктів саме дуріан заслуживтакі полярні характеристики. І навіть неможливо уявити, наскільки вони відповідають дійсності. Запах дуріана настільки огидний, що з ним не пускають у готелі, магазини, ліфти, таксі та інші громадські місця. Навіть є спеціальний знак – дуріан, перекреслений червоною лінією. Це означає, що вхід із ним заборонено. Адже навіть після того, як плід з'їдять, у кімнаті залишається такий «аромат», що його довгий час не вдається вивітрити косметичними засобами. З цієї ж причини дуріан не підлягає тривалому зберіганню та транспортуванню.
дуріан фрукт
Якими лише епітетами не нагороджують його аромату!Запах плоті, що розкладається, протухлої цибулини, брудних шкарпеток, туалету, тухлих яєць. Англієць, який відвідав Сіам в 19 столітті так описує свої враження від аромату дуріана: «це схоже на поїдання оселедця з сиром з пліснявою над відкритим каналізаційним люком». І після цього його називають «королем фруктів»?! Невже таке можливе? Можливо – відповідають тайці, малайзійці, – якщо, затиснувши ніс і подолавши відразу, ви все-таки спробуєте м'якоть дуріана. І тільки тут зрозумієте, наскільки має «божественний» смак. Тайці стверджують, що дуріан, насправді, солодкий на смак і схожий на солодкий крем із яєць та молока. За словами відомого натураліста Альфреда Рассела Уоллеса «Спробувати дуріан» # 8211; це отримати кардинально нові відчуття, і поїздка на Схід вартує цього. Чим більше ви їсте дуріан, тим менше вам хочеться відволікатися на щось інше». І взагалі для справжніх гурманів цей фрукт гордо займає одне з почесних місць у ряді таких відомих «ароматних» делікатесів, як , покритий зеленою пліснявою. Назва фрукта походить від малайського слова «duri» (колючка) і малайського суфікса «an», що означає "колючий фрукт". Батьківщина дуріана – Індонезія, Таїланд, Індія, Цейлон, Індокитай, Філіппіни. До речі, вважається, що найсмачніші дуріани виростають на плантаціях поблизу Бангкока в Таїланді. Обробляють його також на плантаціях у центральній Африці та в Бразилії. Зазвичай зрілий плід важить 2-3 кг, має 15-25 см у діаметрі та 20-30 см у довжину. Росте він великими деревами. У висоту сягає 15-20 метрів, перші плоди дає вже 8-10 рік. І потім плодоносить цілий рік. Цвіте менше восьми годин: яскраві білі квіти відкриваються в сутінках і опадають до світанку. Кажуть, ніби запилюють їхні кажани. Плід у жодному разі не зривають. Дозрілий, він має впасти сам. Якщо ж дуріан впаде на голову (не дай Боже!), то мало не здасться. Окремі плоди розміром із хороший футбольний м'яч важать близько 10 кг. Та ще вони з гострими шпильками.
Незрілі плоди місцеве населення готує яковочі у вареному вигляді у складі різних страв, а зрілі плоди є дійсно витонченим десертом виняткового смаку, що має широкий спектр поживних речовин. Цей фрукт багатий на вуглеводи, білки, жири та вітаміни. , чим міститься у солодкому апельсині. запах приписують до наявності органічної сірки, оздоровлюючі властивості якої тільки-но вивчаються. Гарний дуріан має солодкий смак, гладку текстуру, насичений, як заварний крем, смак, що нагадує банан, манго, ананас, перестиглу папайю і ваніль. колючої шкірки, усіяної колючками загрозливого вигляду та розміру. Усередині фрукт розділений на часточки з білими стіночками, у кожному розділі три-чотири великі блискучі насіння від бежевого до яскраво-жовтого кольору (залежно від сорту та стиглості дуріана). із запахом. Початківцям гурманам та туристам найчастіше на допомогу приходить продавець, який може порадити правильний плід, не перестиглий або підгнилий збоку, не зі згустками, тому що вони зазвичай сильно пахнуть сірководнем, і не недозрілий. їдять так само, як п'ють горілку. Видихають із себе повітря, а потім різко підносять фрукт до рота. До речі, запивати міцними спиртними напоями дуріан не слід. мешканців, вони запивають ласощі звичайною підсоленою водою, яку наливають у спорожнілу чашоподібну половинку гігантської шкаралупи. Дуріан настільки ситний, що з'ївши вранці часточку, її легко вистачає до вечері. При цьому навіть не виникає і легкого почуття голоду.
Народи Південної Азії цінують дуріан за чудовий смакі лікувальні властивості, але купують його дуже рідко і найчастіше для дітей, оскільки ці ласощі продаються за досить високою ціною. Наприклад, у Великій Британії дуріан можна купити приблизно за 15-25 фунтів, США – за 5-20 доларів, а в самому Таїланді, навіть у сезон, невеликий шматочок м'якоті продається не менше, ніж за 70 бат (близько 3 доларів США). Але ціна не зупиняє цікавих до нових уподобань туристів. Ілюстрацією до знайомства з дуріаном може стати розповідь якогось російського туриста, який емоційно і барвисто поділився на просторах Інтернету своїми відчуттями від цього дивного фрукта: «Ви знаєте, як пахне цибуля? А протухла цибулина? А овочебаза, де протухла вся цибуля? Ось такий запах поширився від цього делікатесу. У мене аж сльози на очах виступили. Якби мені таку страву запропонували в гостях, я б до неї і не припинився. Але зараз з однієї впертості я повинен був хоч маленький шматочок та спробувати. Затиснувши ніс і закривши очі, я відщипнув шматочок маслянистої пасти, з якої складалася начинка дуріана. І тут я зазнав культурного шоку. Hа смак це був найніжніший, солодкий крем, що нагадує найсолодші сорту кураги, змішані з вершками і шоколадом. І лише десь на задньому плані – легкий присмак печеної цибулі. Від подиву я розжав ніс – і відразу виплюнув цю гидоту. Але, аж надто це було смачно. Загалом, так я його, затискаючи носа, до кінця і з'їв».
