Перший час спати з дитиною зручно. Можна не підстрибувати серед ночі, не виринати з теплого ліжка, не мучитися потім безсонням. Але рано чи пізно приходить час відлучати дитину від батьківської ліжка. І не завжди процес проходить, як по маслу. Ми вирішили поділитися з вами досвідом однієї мами, яка взялася за справу досить пізно - її доньці на той час було вже два роки.
Фото: GettyImagesЧому окремо Якось я перестала висипатися. Чомусь я стала прокидатися ночами так само часто, як і в перші місяці життя доньки. У результаті вдень почувала себе зомбі. І вирішила - пора. Я розуміла, що буде непросто. Адже це великий крок для маленької людини – спати в окремому ліжку, де довкола стільки порожнього простору і немає поряд теплого маминого боку. Тому відразу налаштувалася на те, щоб бути терплячою, люблячою та послідовною. якщо вже вирішила, не відступати, які б почуття мене не накривали. Підготовка Дитяче ліжечко я поставила поряд зі своїм. Туди переїхали дочки улюблені іграшки, поруч на поличці – улюблені книжки.Так ліжко стояло близько двох місяців. поспішати мені було нікуди. Я регулярно розповідала доньці, що скоро вона почне спати окремо. Іноді дівчинка казала мені, що боїться спати сама, без мами. Я, звичайно, переживала та сумнівалася. Але пояснювала, що я поряд, і вона завжди зможе забратися до мене під ковдру, якщо раптом захоче. І намітила конкретну дату переїзду. На той момент у нас був ритуал відходу до сну: одягти піжами, почитати книжки, лежачи поруч. Від них я відмовлятися не збиралася. Але перенесла дійство зі свого ліжка на дочки. Ніч перша Отже, першої ночі ми прочитали дві казки, я встала і пішла вимикати світло. Донька одразу ж розплакалася і почала проситися до мене в ліжко. Заснула тільки після того, як я лягла поряд з нею в її ліжку. Після цього я вислизнула на своє місце і проспала дуже довго до першого тривожного пробудження доньки. Вона розплакалася, я одразу покликала її до себе, щоб малеча розуміла, у неї завжди є ця підтримка. Лаяти її я не стала - навпаки, похвалила за те, що вона так довго проспала сама. Моя дівчинка була задоволена. Ніч друга. Наступної ночі все повторилося. Я знову лежала поряд з нею, поки дитина не заснула. Серед ночі вона знову прийшла в моє ліжко, але вже трохи пізніше, ніж минулої ночі. І вже не така заплакана. Діло рухалося! Ніч третя До цього часу моя мала вже освоїлася з новими ритуалами. І хоч вона і знову залізла в моє ліжко, але спала на іншому кінці ліжка, тож ми один одному не заважали. Здавалося, що перемогу майже здобуто.
Фото: GettyImagesНочь четвертаяАллілуйя !!! Вранці мене чекав дуже несподіваний сюрприз: дочка всю ніч проспала в своєму ліжку. Я навіть не відразу повірила в своє щастя. На годиннику було 8 ранку, а вона все ще не прокинулася. Ми обидві прекрасно виспалися! На наступну ніч все повторілось.Ето успехЧерез два тижні стало ясно - все вийшло. Вона все ще іноді перебиралася до мене вночі, але частіше все ж спала одна. А одного разу навіть не прокидалася до 10 ранку, що їй дуже не властиво. Раніше, варто було мені піднятися, дочка відразу прокидалася. Це було незручно, адже так хотілося спокійно випити чашку чаю і подивитися новості.Самое головне - пам'ятати, що це важливий і великий крок для маленької людини, тому вимагає часу. Для нас, дорослих, він здається нісенітницею, але для істоти, що живе на Землі всього лише кілька років і звик до якихось ритуалів, це справжній подвиг. Читайте далі: спорткомплекс для малюка
