івана купала святоНу, от і настав благословенний липень,має намір обдарувати нас і теплом, і одним із найцікавіших свят – народним святом Івана Купали. Виник він ще за часів язичників і має дуже давні традиції та обряди, які дотримуються і сьогодні східними та західними слов'янами в багатьох страхах Європи. Народне свято Івана Купала – вельми оригінальне свято, яке має якийсь еротичний флер. Дослідники стверджують, що древні слов'яни-язичники в ніч напередодні Івана Купала відчайдушно займалися свавільним гріхом, не особливо, при цьому, розмірковуючи, хто і з ким вступив у статевий зв'язок. Наші предки були впевнені, що подібне сполучення сприяє очищенню душі від усіх гріхів. Ну, групові сексуальні дії на повну силу культивувалися ще в античну епоху в стародавньому Римі та Греції, так що звинувачувати наших предків у аморальності не варто. Зрештою, цей обряд не вони придумали, а Івана Купала – свято, яке нині славиться аж ніяк не оргіями, а цілим феєрверком дуже гарних традицій та повір'їв. Наприклад, ходять чутки, що в ніч на Івана Купала розквітає квітка папороті, що володіє магічною силою… Але – про все по порядку.

Історія свята Івана Купала

Історія свята Івана Купали, чи ІвановаДня, досить довга. Виник він ще до поширення християнства в Європі і припадав спочатку на маківку літа, на дні літнього сонцестояння, — з двадцятого до двадцять другого червня. У ті часи давні язичники поклонялися багатьом богам, серед яких був і бог родючості Купала. Легенда-казка про свято Івана Купала свідчить, що бог цей у дитинстві був розлучений зі своєю рідною сестрою. А потім, перетворившись на прекрасного юнака, взяв її за дружину, не підозрюючи про кревну спорідненість. Згодом, дізнавшись про це, брат і сестра не змогли винести правди та втопилися. Після того, як язичництво було витіснене православ'ям, в історії свята Івана Купали відбулися зміни. Його пов'язали з ім'ям Святого Іоанна Предтечі або Іоанна Хрестителя, і приурочили до дня його народження. Спочатку він відзначався двадцять четвертого червня, а після переходу на новий календарний стиль став відзначатися сьомого липня. І втратив, таким чином, свій зв'язок із літнім сонцестоянням. Із сонцестоянням зв'язок Івана Купала втратив, а ось давні свої традиції (за винятком свального гріха) зберіг. І на сьогоднішній день є, чи не найяскравішим і яскравішим торжеством, яке святкують майже у всій Європі. І відбувається воно вночі напередодні Івана Купала дуже цікаво та весело. Про те, що діється цієї ночі, ми зараз поговоримо детальніше.

Ніч на Івана Купала. обряди

день івана купалаОбряди Іванова дня пов'язані з вогнем, водою татравами. Язычники считали, что огонь и вода, — это природные силы, влияющие на плодородие. Раньше подготовка к празднику начиналась за несколько дней до него. В эти дни изготавливалось чучело Купалы, которое затем устанавливалось на возвышении. Накануне праздника чучелу преподносились различные угощения, водили вокруг него хороводы и пели песни. После праздника чучело Купалы либо сжигали, либо топили в каком-нибудь водоёме. Вообще песни на праздник Ивана Купала пелись повсеместно, и выглядело это очень красиво и лирично. Пели их девушки, опуская в речную воду венки из трав с зажжёнными лучинами. Если такой венок сразу же тонул, это означало, что избранник девушку не любит. Если он плыл долго и далеко, — девушке суждено большое счастье. Если лучинка на нём сразу же гасла, — хозяйку венка ожидала смерть, если же она неустанно горела, — очень долгая жизнь. Пели много песен на праздник Ивана Купала и во время прыжков через зажжённый из жертвенных трав костёр. Такой костёр считался очищающим. Вокруг него танцевали, через огонь прогоняли домашний скот, дабы защитить его от мора и болезней, в нём сжигали снятые с больных детей рубашонки, чтобы вместе с ними уничтожить и болезнь ребёнка. Молодёжь и детвора, прыгая через костёр, изо всех сил старались подняться над ним выше других. Это означало, что человека ждёт большое счастье. Основная часть обрядов Ивана Купала сохранилась до нашего времени и приходится на ночь перед седьмым июня. В эту ночь, как мы уже упоминали, по сказке о празднике Ивана Купала, расцветает папоротник. По поверью, если этот удивительный огненно красный цветок найдут парень и девушка, то брак их непременно будет очень счастливым. Нашел его когда-то кто-нибудь, доподлинно неизвестно, но ведь поискать-то можно? А вдруг повезёт, и прекрасное папоротниковое чудо подарит молодым людям возможность долгого и безмятежного совместного счастья! Как ни странно, но в сказку эту влюблённые юноши и девушки верят и сегодня, отправляясь рыскать по лесам, в надежде найти цветок папоротника. И не только юноши и девушки верят. У цветка папоротника, раскрывающегося ровно в полночь всего на несколько мгновений, есть ещё одно волшебное свойство. По преданию, в эти мгновения можно увидеть все, даже спрятанные очень глубоко под землёй, клады, получить дар понимать язык животных и птиц и даже возможность становиться невидимкой. Вот и осаждают папоротниковые леса кладоискатели, надеясь обнаружить в них несметные сокровища и открыть в себе сверхъестественные способности. Одним словом, накануне Ивана Купала ночь напоена мистикой, любовной негой и невероятной таинственностью. Оно и неудивительно. Наши предки были уверены в том, что совершённые в день Ивана Купалы обряды имеют чудодейственную силу, способную сделать любого человека здоровым и счастливым. По поверью, накануне Ивана Купала ночью вся нечистая сила становится особенно активной, и, если, при помощи обрядов, от неё защититься, то человек убережёт себя и своих близких от всевозможных напастей и несчастий в будущем. Люди пели песни-молитвы русалкам, устилали пороги и подоконники крапивой, чтобы уберечься от ведьм, собирали и высушивали травы, отпугивающие всякую нечисть и болезни. Вообще, день Ивана Купалы обрядами многими своими обязан вере язычников-славян в то, что в ночь перед праздником травы наполняются чудодейственной силой, деревья становятся живыми и перемещаются с места на места, а ведьмы, колдуны, русалки и лешие всяческие стараются сделать людям разные пакости. Ложиться спать во всей этой круговерти нельзя, — можно подвергнуться влиянию нечисти и заполучить множество неприятностей. Поэтому в ночь на Ивана Купала праздники продолжались до утра. Люди пели, водили хороводы, купались в реке, обмывались росой, прыгали через костёр до самого рассвета. Массовое купание – один из главных обрядов Иванова дня. Славяне верили, что в ночь накануне праздника водоёмы покидают водяные и русалки, поэтому можно безбоязненно купаться в них вплоть до Ильина дня.

Свято Івана Купала. Прикмети і ворожіння

день івана Купали обрядиУ ніч на Івана Купала самотні дівчатанамагалися приворожити нареченого, оголеними тричі оббігаючи по колу житнє поле. Вони вірили, що коханий після цього побачить їх уві сні та зрозуміє, що йому потрібна саме ця дівчина. Якщо ж коханого дівчина не мала, вона, перед днем ​​Івана Купала, вночі, повністю роздягнувшись, збирала дванадцять різних трав з дванадцяти полів. А потім клала їх на свою подушку, щоб побачити уві сні того, хто суджений їй долею. Для такого ворожіння можна було використати зірвану в ніч на Івана Купали квітку Іван-да-Мар'я, яка ще й відлякувала злодіїв, якщо її покласти в куток будинку. Дівчата та молоді жінки брали чисту скатертину і йшли з нею вранці на луг, де тягали скатертину мокрою травою і вичавлювали потім у якийсь посуд. Зібраною зі скатертини росою вмивали обличчя та руки, щоб стати красивою, кропили ліжка та стіни будинків, щоб відігнати нечисту силу та позбутися домашніх комах. На день Івана Купала народ, загадавши бажання, намагався перелізти через дванадцять огорож, щоб це бажання збулося. Жінки, які довго не мали дітей, стрибали через багаття, щоб вилікуватися від безпліддя. Голі дівчата з розпущеним волоссям збирали плакун-траву, латаття та бальзамін, що дарують здатність долати всі перешкоди, що дозволяють відкривати будь-які двері та замки і виганяють звідусіль нечисту силу. Трави з Іванова дня, перед тим, як засушити, освячували в церквах, а потім обкурювали ними хворих людей, використовували, як обереги, кидали в розтоплену піч під час грози, щоб у будинок не вдарила блискавка, з їхньою допомогою приворожували та відворожували людину.

День Івана Купала в різних країнах

Багато обрядів і традицій, аналогічні традиціямта святам Івана Купали, існують і в інших країнах. У Польщі його називають Соботки, у Литві – Ладо, в Україні – свято Купайло. Якісь народи цього дня ведуть хороводи навколо нарядженої верби, якісь підіймаються на гору і влаштовують там шабаш відьом, якісь палять святі багаття, печуть святкові пироги та п'ють шампанське… У багатьох країнах одними з головних персонажів містичних передкупальних ночей є русалки. Ці підступні, що володіють неземною красою, дівчата, в ніч напередодні свята приймають людську подобу, виходять зі своїх водойм і зачаровують чоловіків, що їм зустрілися. Щоправда, ненадовго. Чари спадають після того, як пройде Іванів день. День Івана Купала – свято надзвичайно цікаве, веселе та барвисте. Не дивно, що його й у наші дні відзначають із великим задоволенням. Начебто ми сьогодні зовсім не забобонні, але ж казки все одно хочеться. І потім, хто його знає, а раптом напередодні Івана Купали ніч і справді має містичні властивості? Раптом у лісі зацвітає папороть, а відьми хитаються серед людей, обернувшись чудовими дівчатами? Адже чого тільки не буває у цьому світі! Тому вирушаємо стрибати через багаття. Може, після цього дуже пощастить! Радимо почитати:

Comments

comments