У мене Барбі не було. У той період мого дитинства, коли належить грати в ляльки, їх ще не завезли в навколишнє мене середу. Я про них навіть не знала. В мої 6-8 і далі років ми грали в такий собі прообраз ляльки Барбі - безстатевих гладких лялечок, без емоцій на обличчях і навіть без волосся. Волосся були лише опукло позначені штампувальної машиною, мовляв, тут повинна бути стрижка каре. Загалом, хороші це були лялечки на ті часи і дуже рідкісні.
Фото: Getty ImagesА одного разу трапилася трагедія. Ми з моїми подругами і виводком наших ляльок пішли гуляти на дитячий майданчик. У якийсь момент у моїй іграшки загубилася рука. Я довго оплакувала свою одноруких безстатеву бандитку, а потім прийшла зі своєю дитячою бідою до дідуся. І він сказав: - Нічого, купимо нову. Ти не плачь.- Але мені потрібна така сама! У неї є і будиночок, і машинка, і сукні! Тільки немає ручкі.- Я знайду! - пообіцяв дід-ветеран і рано вранці поїхав в «Дитячий світ» .Дедушкі не було півдня. Я чекала з нетерпінням. А він повернувся з хмарою на чолі. Закрився з бабусею на кухні, і там заговорили його біль і його безсилля, і злість, і відчай. Я чула краєм вуха. І мені було шкода дідуся, що він через мене так засмучений. Добре, що дід був теслею від Бога. Він вистругав з дерева якусь подобу лялькової ручки, приладнав її до пластикового бичка, а я почала шити для неї сукні тільки з довгими рукавамі.Спустя багато років, дуже багато років, я стала мамою. У мене народився син. Я купила йому багато іграшок: машинок, вертольотів і солдатиків. Але ще однією з перших іграшок, яку я купила нібито синові, була Барбі. У простому рожевій сукні, з ручками, які гнуться, з довгими ногами, на яких рожеві шпильки. І я знала вже в момент покупки, що насправді я купила її не для сина. А для тієї дівчинки всередині мене зі зламаною лялькою. І напевно, ще й як данину пам'яті тим почуттям дідуся-ветерана. Що все-таки не даремно, що тепер можна купити будь-яку ляльку. Чи ні?
Фото:Getty Images Днями дорослі всерйоз заговорили про заборону Барбі. Лялька не дотримується якихось цінностей, нав'язує свої? Ну ну! Тоді можна заборонити ще й Пеппу Піг, Щенячий Патруль, Полі Робокара та всіх ляльок-монстрів із гробиками, взагалі створених повністю за лекалами естетики зла. Тільки ось якого результату ми доб'ємося? Немає нічого простіше, ніж перекласти відповідальність за виховання дітей на ляльку, заборонити її і поставити галочку навпроти рядка «про моральну подобу підростаючого покоління подбали». А ось грати з малюками у ляльки, вчити їх створювати щось своїми руками, програвати разом різні життєві ситуації… на це потрібні час, терпіння та океан любові до власного чада. Світ іграшок, адже він відображає існуючий світ ... Ох вже ці дорослі! Начебто великі, а такі дурні ігри грають!
