«Як там мій син чи донька?Чи не кривдять дитину в дитячому садку? А раптом дитина плаче в дитячому садку, кличучи маму?». Подібні думки, незважаючи на моторошну зайнятість, спадають на думку всіх батьків без винятку, хоча б періодично протягом робочого дня. І ці побоювання абсолютно нормальні і природні – адже всі хочуть для своєї дитини лише найкращої. А віддаючи свою дитину під опіку навіть найкращих вихователів, батьки позбавляються найголовнішого для них – можливості контролювати життя дитини, нехай навіть тільки в той час, коли малюк знаходиться в дитячому садку. Найчастіше ці тривоги виникають саме від незнання того, чим зайнята дитина в той час, коли вона в садку. Звичайно, само собою зрозуміло, що загалом розпорядок дня в дитячому садку знають будь-які тато і мама. Однак те, що відбувається з їхньою дитиною на кожному етапі, знають далеко не всі. Саме про це й йтиметься у сьогоднішній статті.
«Рано вранці, на світанку»
Ми чуємо ненав'язливий звук будильника і неохочерозплющуємо очі. А вихователі у цей час уже в дорозі до роботи. Жодні запізнілі автобуси, машини, що зламалися, бурі, смерчі, торнадо, ожеледиці та інші неймовірні природні катаклізми не можуть стати причиною для запізнення вихователя на роботу. Двері групи мають відчинитися назустріч своїм малюкам рівно о 7.00. Основний потік приходу малюків починається о 7.30 і продовжується приблизно до 8 години ранку. Як правило, далеко не щоранку малюки стають бадьорими та в хорошому настрої. Хтось із них не виспався і тому вередує, хтось не хоче розлучатися з мамою. Тому часто вранці в групах дитячих садків, особливо молодших, вранці стоїть оглушливий рев, оскільки часто дитина йде в дитячий садок неохоче. І завдання вихователя не така вже й проста - заспокоїти п'ят, що реве, - інших малюків. Як правило, це займає не так багато часу. Втративши свого найголовнішого глядача – мами чи тата, діти дуже швидко припиняють ревти. І до того часу, коли тато виходить із садка і тремтячими руками дістає запальничку, або мама непомітно скидається на сльозу, малюк уже й думати забуває, що зовсім недавно ревів.
«Раз, два, три на зарядку ставай!»
Також щоранку вихователь проводить змалюками заряджання. Зарядка є необхідною для дитячого організму. Для дітей старших груп зарядка необхідна для підтримки життєвого тонусу, а наймолодших малюків зарядка - це чудовий засіб для того, щоб навчитися координувати свої рухи. Однак, як ви самі розумієте, зарядка для школярів і зарядка для малюків – це дві різні речі. Таку банальну фразу, як «поставте ноги на ширині плечей», діти не зрозуміють, а тому просто проігнорують. Ранкова зарядка для малюків більше нагадує справжню театральну постановку, де роль режисера покладена на вихователя. Пояснити дитині, що саме від неї потрібно зробити в той чи інший момент, можна тільки за допомогою асоціативного ряду - зайчики стрибають, качки ходять, черепашки повзають. Як правило, ранкова зарядка проводиться під музичний супровід, що дуже подобається дітям і перетворює зарядку на захоплюючу дію. До речі, дуже часто адаптація дитини в дитячому садку проходить гладкіше саме завдяки ранковій зарядці.
Сніданок в дитячому садку
Під час сніданку також нерідкі конфузи таКонфлікти. Дуже часто діти снідають удома і приходять у садок уже ситими. Зрозуміло, у такому разі дитина не захоче снідати, а вихователька наполягатиме на тому, щоб малюк таки поїв. Для того щоб уникнути подібних непорозумінь, у тому випадку, якщо ваша дитина воліє снідати дома, необхідно попередньо обговорювати це питання з вихователями. Така ж часто зустрічається зворотна ситуація – дитина з якихось причин спізнюється на сніданок і залишається голодною. Звичайно ж, так буває не у всіх дитячих садках, а лише в тих, у яких на кухні видається певна кількість порцій, відповідно до наявної кількості дітей. Але в будь-якому випадку, знаючи про те, що ви з малюком спізнюєтеся до сніданку в дитячий садок, попередньо зателефонуйте вихователю і попередьте його про це, щоб вашій дитині залишили сніданок і він не залишався голодним до обіду. Телефони вихователів мають бути в усіх батьків без винятку. Саме харчування дітей у дитячому садку також потребує підвищеної уваги та відповідального підходу. Ще нещодавно всі турботи, пов'язані з процесом годування, цілком і повністю лежали на плечах помічників вихователя або, попросту кажучи, нянечок. Проте останнім часом питанням харчування дітей займається як помічник вихователя, а й сам вихователь. Нянечка приносить їжу до групи, а вихователь розподіляє її між малюками. Вони удвох стежать за тим, як дітки їдять, а за потреби допомагають малюкам. Після сніданку вихователька займається дітьми, а помічник вихователя забирається після сніданку.
«Навчання - світло»
Як відомо, до завдань дитячого садка входитьяк догляд за дітьми та його годування, а й заняття з дітьми, мета яких – всебічний розвиток як фізичних, і розумових здібностей малюків. Звичайно ж, більшу частину занять із дітьми проводять фахівці – дефектологи, психологи та логопеди. Однак і вихователь також вкладає чималу кількість праці та душі у розвиток наших дітей, незважаючи на те, що ми, батьки, звикли. Що до обов'язків вихователя входить лише механічний процес догляду за дитиною: одягнути, вивести на прогулянку, роздягнути, нагодувати, укласти спати. Чим саме на заняттях займатимуться наші діти, залежить від їхнього віку та вмінь. Більшість занять тим чи іншим чином навмисне пов'язуються педагогами з тими чи іншими природними явищами. Багато батьків дивуються з цього факту і часом навіть відверто обурюються, мовляв, чому всі розмови та заняття в дитячому садку зводяться до банального природознавства. Однак не варто забувати, що діти садівського віку ще дуже малі і через свій вік не можуть сприймати складну інформацію, не підкріплену жодними прикладами. А навколишній світ – найкращий спосіб зрозуміти те чи інше явище. Адже приклади дуже наочні. На заняттях, що розвивають, діти займаються малюванням, ліпленням, аплікацією. І ці заняття проводяться не так. Так, наприклад, малювання не тільки розвиває творчі здібності в малюку, але й вчать його розрізняти та запам'ятовувати назви квітів, у процесі малювання дитина вчиться правильно тримати олівці та пензлики. Ліплення з пластиліну також вкрай позитивно впливає на розвиток дитини, особливо дрібної моторики. Адже, як відомо, саме від дрібної моторики залежить те, як добре дитина вимовляє ті чи інші звуки, як розвинена його мова загалом. Або, наприклад, аплікація. Здавалося б, звичайний папір, але який простір для дитячої уяви він залишає! Наприклад, три звичайні кружечки різних розмірів, з яких необхідно скласти та наклеїти на картон сніговика. Перед очима дитини повинен бути зразок, а саме завдання найдоцільніше давати в зимовий час. У результаті найпростіша аплікація набуває практично глобального змісту, особливо для вихованців молодших груб. Адже, виявляється, зі снігу можна зробити кулі, а з куль, у свою чергу, справжніх сніговиків, таких, яких діти бачили в мультфільмах. Таким чином, у дитини розвивається як образне, і логічне мислення.
Раз, два, три, чотири, п'ять - йдуть зайчики гуляти
Як правило, після закінчення розвиваючихзанять, у разі, якщо погодні умови дозволяють, вихователі одягають дітей і виводять їх у прогулянку. Тривалість прогулянки залежить від того, скільки тривають заняття у дітей. Найчастіше молодші групи виходять на прогулянку о 10-й ранку, а старші – о 10.30. У більшості дитячих садків прогулянки закінчуються приблизно о 12.00 год. Незважаючи на те, що існують встановлені санітарні норми щодо прогулянок дітей у дитячому садку, всі рішення про доцільність перебування дітей на свіжому повітрі вихователі приймають на місці. Так, наприклад, якщо на вулиці температура повітря вища за мінімально можливі +10 градусів, але ллє дощ, а вітер рве з рук парасольки, ніхто не поведе малюків на прогулянку. Адже головна мета прогулянок – це оздоровлення дитячого організму, а прогулянки у негоду ніякої користі не можуть принести. Загартовування дітей у дитячому садку полягає не у прогулянках під дощем. А ось у літній час, навпаки, навіть деякі заняття вихователі готові провести саме на вулиці, для того, щоб діти побували на вулиці зайву годину. Адже малювати можна і на асфальті, чи не так?
Одягаємося на прогулянку
Якщо вже зайшла мова про прогулянки, не можна нерассказать о таком важном и непростом деле, как процесс одевания ребенка перед прогулкой. Летом данной проблемы, в принципе, не существует – достаточно просто переобуть малышей. А вот в зимнее время этот процесс превращается в целое искусство. Особенно в том случае, если на прогулку собираются детишки младшего возраста. Так, например, если в старших группах дети одеваются практически полностью самостоятельно, а воспитатели лишь изредка помогают справиться с непослушными пуговками или молниями. А вот в младших группах воспитателям приходится одевать малышей, что говорится «от и до». Как правило, в начале этапа переодевания все малыши снимают шорты, штанишки, платья или сарафаны, в которых крохи ходят в группе. После этого малыши при помощи няни и воспитательницы одевают теплые кофточки, свитера и штанишки, без которых нельзя обойтись в холодное время года. После этого крох облачают в дополнительные теплые носочки и сапожки, а также курточки и комбинезончики. После этого на крох надеваются шапочки, и рукавички и, наконец, последний торжественный момент – ребенку на шею повязывается шарф и воспитатель убеждается, что поясница крохи, его ушки и шея надежно спрятаны от мороза. Разумеется, для того, чтобы как можно быстрее одеть всех деток и не допускать их вспотевания, в процессе активно задействована не только воспитательница, но и няня. А уж сама воспитательница, как правило, одевается на бегу по коридорам. На прогулке рядом с детьми находится только один взрослый человек – воспитатель. А помощник воспитателя в это время приводит в порядок помещение, где находятся малыши – проводит влажную уборку, проветривает помещение, убирает по местам игрушки, чтобы к приходу малышей все было в полном порядке. Подобные меры позволяют создать благоприятные для здоровья детей санитарные условия. После прогулки воспитательница вместе со своей помощницей помогают детям раздеться. Пока детки под присмотром воспитательницы моют руки и рассаживаются по своим местам за столы, помощник воспитателя приносит еду в группу. Примерно с 12.00 до 13.00 в садике обеденное время. Прием пищи в обед длится гораздо более продолжительное время, чем во время завтрака. В меню входит и первое блюдо, и второе, и третье. Во время обеда также бывает всякое – одни детишки обожают суп, другие, напротив, терпеть его не могут, кто-то обожает котлеты, а кто-то – пюре. Одни детки самостоятельно кушают все, что им предложено, а другие отказываются брать в руки ложку и их приходится кормить воспитательнице и нянечке. Некоторые крохи напрочь отвергают определенные виды продуктов, например, салаты из свеклы или капусты. Как правило, воспитательница не заставляет кроху есть те продукты, которые он категорически отвергает, ведь это нарушает права ребенка в детском саду. Однако со стороны родителей гораздо разумнее заранее предупредить воспитателя о тех продуктах, которые ребенок категорически не приемлет либо же они ему противопоказаны по состоянию здоровья. Однако существует огромное количество одаренных воспитателей, которые даже ненавистный салат превращают в самое любимое блюдо. Ведь, как известно, самое лучшее средство уговорить ребенка сделать что-либо – это игра. Именно в игровой форме лучше всего кормить маленького нехочуху. 
«Хто спав на моєму ліжку?»
Після обіду настає час для обіднього сну,оскільки дитячому організму потрібен повноцінний відпочинок. Отже, обід закінчено, ручки вимиті і настав час лягати спати. У старших групах діти самостійно роздягаються та кладуть свій одяг на стільчик. А ось у молодших групах з цим питанням все складніше - дітки ще не вміють самостійно роздягатися, і тим більше складати свій одяг. Для того щоб навчити дитину навичкам самообслуговування, постаратися доводиться всім – і вихователю, і няньці, і дитині. Після того, як усі вляжуться, вихователька накриє діточок ковдрами, і приступить до заколисування малюка. Одні виховательки читають чи розповідають казку, інші співають колискову пісеньку. Як правило, діти, що дуже скоро вмилися, засинають міцним і здоровим сном. Однак, звичайно, зустрічаються і ті малюки, які ні в яку не бажають спати під час тихої години, особливо у старших групах. Подібні дітки вкрай неохоче укладаються в ліжко, довго крутяться, відволікаються на розмови з вихователями, заважаючи цим спати іншим діткам. Як правило, подібні малюки в результаті теж засинають, проте трохи пізніше, ніж решта дітей. У результаті на той час, коли потрібно прокидатися, малюк не встигає виспатися і в результаті вередує. У подібних випадках найчастіше винні самі батьки, які у вихідні дні зовсім не дотримуються звичного для дитини режиму дня. У результаті вихідні скінчилися, дитина пішла в дитячий садок, а його графік постійно збивається, і у нього виникають труднощі із засипанням у дитячому садку.
Сплять втомлені дітлахи
Поки малюки тихо – мирно сплять, у вихователянастає досить «спекотна» пора – робота з паперами та документами. Адже про те, чим саме вихователь займається з малюками, необхідно повідомити завідувача дитячого садка, причому обов'язково в письмовій формі. Кожна зарядка, кожне заняття мають бути описані у всіх подробицях – адже роботу педагога будь-якої миті може перевірити методист. Та й таке питання, як оздоровлення дітей у дитячому садку, стоїть на строгому контролі у лікарів, які також хочуть отримати звіт.
після пробудження
Дитячий сон триває до третьої години дня.На той час одні діти прокидаються самостійно, інших малюків виховательці доводиться будити. Діткам необхідно допомогти одягнутися, а дівчаток потрібно ще й зачесати, щоб вони виглядали охайно. Після того, як діти будуть упорядковані, на них чекає полудень. Як правило, на полудень малюкам пропонується якийсь смачний і корисний продукт. Наприклад, яблуко, апельсин чи печиво з молоком. Після того, як дітки поїдуть, вони з новими силами порушують наведений під час тихої години порядок у іграшках. Як правило, на початку кожного навчального року батькам розповідають про те, які у садочку функціонуватимуть гуртки. І після полудня дітки займаються у тих секціях, які для них обрали їхні батьки. Ті ж дітки, які нічим додатково не займаються, продовжують грати у групах, під суворим контролем вихователів, адже безпека дітей у дитячому садку є першорядним завданням. Після 17.00 настає час вечері, після якої, за умови, що дозволяють погодні умови, вся малеча вирушає на прогулянку. Саме в цей час, приблизно з 17.30 до 18.30, батьки починають забирати своїх малюків додому. Черговий будній садівський день закінчено. І не забувайте розмовляти зі своїм малюком – адже дитячий садок очима дитини може виглядати зовсім по-іншому. Радимо почитати:
