Як же хочеться, щоб наше сімейне життя булосхожа на казку, в якій прозвучало б класичне "і жили вони довго та щасливо"! На жаль, так практично не буває, хоч і зовсім не хочеться вірити в те, що ця історія невдовзі буде і про нас. Чи не ви зовсім недавно на численні попередження друзів та рідних відмахувалися словами: "У мене все буде по-іншому!"? І ось ви сидите навпроти чоловіка, і він не викликає у вас нічого, окрім роздратування. Знайома ситуація? Тоді читайте нашу статтю, щоб дізнатися все про кризу сім'ї.
Причини настання кризи в сім'ї
Взагалі варто визначитися з тим, щорозуміється під словом "криза", Для багатьох з нас воно має абсолютно однозначне негативне забарвлення, проте психологи далеко не завжди з цим згодні. Криза — це поворотна точка, переломний момент, у якому старі способи існування більше "не працюють". Як правило, результатом кризи є винахід чогось нового, наприклад, придбання нової моделі поведінки чи зміна світогляду. Всі ці речі прийнято називати “нормативною кризою”, тобто є варіантом норми або навіть прямим її показником. В основі таких криз сім'ї лежать, як правило, перебудови в сімейній системі: створення нового осередку суспільства, народження дитини, похід її до школи, народження другої дитини і так далі — всі ті речі, якими пройде практично кожна з нас. На жаль, жити та переживати кризу від цього легше не стає. Що вже казати про причини, які не мають жодного стосунку до нормального розвитку подій! До них відноситься все те, що стає стресом для сім'ї, але не має на меті переведення існування сімейної системи на новий рівень. Які це можуть бути події?
Ознаки настання кризи в сім'ї
Так уже вийшло, що жити з іншою людиноюзовсім непросто. Необхідність підлаштовуватися, враховувати його думку, йти на поступки та періодично забувати про власну зручність та бажання — усе це цілком закономірно викликає періодичне охолодження у відносинах. Однак постає питання: як відрізнити тимчасову сварку від справжньої кризи сім'ї? Є низка ознак, які допоможуть вам зорієнтуватись у цьому моменті. На передній план, як правило, виходить той факт, що практично всі слова та вчинки партнера починають викликати у вас сильне почуття роздратування. На рівні свідомості це проявляється в тому, що він "просто бісить, і все!" Дратують його дії, слова, манера говорити, жести та інші дрібниці, які так чи інакше пов'язані з партнером. Іноді це доходить до спалахів гніву та агресії, що, звичайно, не покращує сімейних стосунків. Ще одним проявом кризи сім'ї є той факт, що ви з чоловіком перестаєте чути та розуміти почуття одне одного. Він вам про Фому, а ви йому — про Єрему. Так і виникає замкнене коло взаємних претензій: вам важливо донести до чоловіка, що вам не вистачає уваги, а він усіма силами намагається дати вам зрозуміти, що йому набрид щоденний "винос мозку". Прірва між вами стає все ширшою і ширшою, і ось ви замикаєтеся виключно на власних претензіях і правоті. Пропадає будь-яке бажання ділитися один з одним прикрощами та радощами, що важливо у шлюбі, адже після весілля саме чоловік починає відігравати роль найголовнішого в житті людини. До речі, одному з партнерів, як правило, здається, що саме він більше вкладається у ваш шлюб, інколи ж так вважають і чоловік, і дружина. Природно, що на тлі всього цього у вас зменшується або навіть повністю зникає прагнення сексуальної близькості. Звичайно, про який секс може йтися, коли вам здається, ніби ви ненавидите одне одного! Не випадково інтимне життя є справжнісіньким барометром сімейних відносин, адже воно демонструє, наскільки близьке подружжя в самому прямому значенні слова. З цим пов'язується і той факт, що партнери перестають стежити один за одним і не намагаються більше подобатися один одному. Наслідком цього є постійні сварки. Подружжя стає нездатним дійти згоди хоча б по одній більш-менш значущій проблемі: який фільм подивитися сьогодні ввечері або хто купатиме дитину. Особливо «врожайними» на сварки виявляються питання, пов'язані з вихованням та турботою про дітей. Все це пов'язано з тим, що у кожного є своє уявлення про те, як все має бути, і він не хоче ні на міліметр поступитися партнеру. "На війні як на війні", & # 8212; кажете ви і готуєтеся до чергової битви за “свою територію”.
Які бувають кризи в сімейних відносинах?
Як ми вже говорили, існує маса різнихкризисов семьи. Кто-то считает, что они наступают практически в одно и то же время в разных парах, однако это не совсем так. Бывает, что супруги живут вместе довольно долго, и совершенно внезапно у них наступает так называемый “кризис первого года совместной жизни”. Поэтому мы просто расскажем вам о видах кризисов в семье и обозначим их приблизительные временные рамки. Самый первый из кризисов в семье — это кризис первого года совместной жизни. Его суть заключается в том, что вы начинаете жить вместе и сталкиваетесь с разницей в ваших представлениях обо всем. Кстати, даже если вы жили вместе до свадьбы, не факт, что вы избежите этого, ведь одно дело просто быть рядом, и совсем другое — быть связанными узами брака, которые, вообще-то, навсегда. Тут и появляется идея о том, что то, с чем вы готовы были мириться раньше, в роли жены вас категорически не устраивает. И то же самое происходит с вашим мужем. Например, вы считаете, что супруги должны все свободное время проводить вместе, а ваш партнер с этим не согласен. Здесь появляется необходимость договариваться и устанавливать нормы и правила совместного проживания, иначе вы скатитесь к бесконечным претензиям в адрес друг друга. Если вы благополучно пережили первый из кризисов в семье, то нередко за ним следует другой, а именно кризис, связанный с рождением ребенка. Это вообще один из самых непростых (и, в то же время, радостных) моментов в жизни супругов, ведь меняется абсолютно все, начиная с устройства семейной системы (вас было двое, и вы были супругами, а теперь появляется третий, который создает детско-родительскую подсистему) и заканчивая образом жизни во всех деталях. У вас появляется новый пункт в списке семейных хлопот — забота о малыше, — и его нужно как-то распределять. Теперь становится гораздо сложнее уделять внимание друг другу, да и на секс времени нет — выспаться бы! Усталость и раздражение накапливаются и выливаются в самый настоящий кризис семьи. Еще один кризис, связанный с детьми — это рождение второго ребенка. Во-первых, усиленная нагрузка падает на плечи супругов — им предстоит заботиться как о старшем, так и о новорожденном младенце, а это, как известно, помимо радости, очень утомляет. Да и сами дети не прибавляют спокойствия: у первого ребенка нередко возникает комплекс “свергнутого монарха”, и ему кажется, будто его теперь любят меньше, а вся забота достается малышу. Семье предстоит выдержать еще одно испытание, а родителям — поровну делить между детьми свои любовь и внимание, что оказывается весьма непростой задачей. Поход ребенка в первый класс — это тоже один из видов кризиса семьи. В этом случае происходит своеобразная проверка родителей, да и всей системы, на эффективность: в школе оценивают, чему научился ребенок и как у него получается справляться со школьной программой. Если у ребенка к концу первого года обучения появляются проблемы, то это, как правило, служит сигналом, что в семье что-то не в порядке. Да и даже если в ней все нормально, этот период — двойная нагрузка на всех ее членов: нужно всем вместе адаптироваться к новым условиям, родители должны помогать ребенку и контролировать его, а ребенок — хорошо учиться. Кроме того, это первое напоминание о том, что когда-нибудь дети покинут родительское гнездо и они останутся одни. Все вместе это создает весьма напряженную атмосферу в семье. На одной из этапов семейной жизни наступает кризис, не связанный с детьми, и это — кризис монотонности. Пара уже долгое время вместе, и былая страсть потихоньку идет на убыль. Новых ощущений очень мало, и каждый из супругов тоскует по ним. Казалось бы — радуйся, ведь все семейные обязанности распределены, быт налажен, детям найдено место в системе — но нет! Обыденность и стабильность означают новый кризисный этап в развитии семьи, и вам предстоит всем вместе преодолеть эту нелюбовь к рутине. Кризис подросткового возраста обычно является кризисом и для всей семьи в целом, ведь взрослеющий подросток — это зрелище не для слабонервных. Ему нужны свобода и независимость, но толком он ничего сделать не может, из-за чего очень злится и конфликтует с родителями. Те, в свою очередь, сильно переживают за растущего ребенка, пытаются научить его уму разуму и немного грустят, ведь скоро он станет совсем взрослым, а, значит, наступит следующий кризис. За рубежом его принято называть “синдром опустевшего гнезда”. Он связан с тем, что взрослые дети покидают родительскую семью, и пожилые супруги остаются один на один друг с другом. И если у них на протяжении долгих лет совместной жизни не получалось сохранять время и пространство для близости, то их ожидает неприятный сюрприз, а именно нахождение наедине с человеком, который кажется чужим и скучным. Это один из самых тяжелых кризисов — именно на этот период приходится множество разводов, когда пара понимает, что у них нет ничего общего больше, и каждый принимается заново искать себя. Хотя найти общий язык, конечно, можно — ведь вас столько связывает — но сложно.
Як пережити кризу сім'ї?
Пам'ятайте, що вихід можна знайти практично збудь-якої складної ситуації. Криза сім'ї — не виняток. Звичайно, коли ви знаходитесь в ньому, вам здається, що все безнадійно, але варто вийти за рамки ситуації і спробувати поставитися до неї дещо абстрактно, як вам стане набагато легше. І, до речі, найменш приємною є позиція жертви, а найпозитивнішою — позитивною. позиція несе відповідальність за те, що відбувається (хоча б її частина). Якщо в якийсь момент вам стане дуже важко, то завжди можна вдатися до допомоги сімейного психолога-консультанта — він здатний допомогти парам вирішити найпростіші проблеми. Насамкінець хочеться сказати про те, що кохання переможе все, і якщо воно у вас є, то вам, за великим рахунком, не страшно нічого. Радимо почитати: