У нашому раціоні має бути певнекількість вітамінів, корисних мікроелементів, які впливають на ті чи інші процеси у нашому організмі. Так, вже давно доведено користь кисломолочних продуктів для представників практично всіх вікових груп. Одним із найкорисніших і легко засвоюваних молочних продуктів є сир. Він, на відміну сирого молока, містить казеїн, який засвоюється навіть тими організмами, які здатні засвоїти молочний білок. Ще однією перевагою сиру є те, що всі корисні речовини, що містяться в ньому, можуть зберігатися навіть при тепловій обробці. Таким чином, не варто переживати, якщо ви не любите їсти сир. Існує безліч рецептів випічки, наприклад, сирні пончики, запіканка з сиру, бублики, сирники та інші продукти, вживання яких піде вам на користь. Не забувайте ще й про те, що в сирі містяться амінокислоти, які організм отримує лише з їжі. І якщо ви не є прихильником вживання м'ясних продуктів, то ніде, крім кисломолочних продуктів, ви їх не знайдете в кількості, в якій вони необхідні організму. Крім всього вищепереліченого, у сирі міститься кальцій, що сприяє будові та зміцненню кісткової системи, а відповідно, та вдосконаленню роботи опорно-рухового апарату. Сирні продукти дозволяють проводити профілактику атеросклерозу.
Випікання з сиру
Сир використовується і як інгредієнт,входить до складу тіста, і для того, щоб приготувати начинку тієї чи іншої страви. Отже, для того щоб вибрати той чи інший рецепт, в якому потрібна присутність сиру, вам доведеться постаратися. Адже та пишність вибору, яку пропонують нам всілякі кулінарні книги, журнали, інтернет-сайти просто неможливо переглянути, не те що вже вибрати. Звичайно, можна і не шукати нічого нового, а дотримуватися порад і використовувати той чи інший рецепт традиційної у вашій родині страви. Таким рецептом може стати сирна запіканка з різними добавками (родзинки, горіхи), сирна маса, не схожа на інші, рецепт кондитерської пасхи, ватрушок, пончиків та багато іншого. Проте всякі смачні страви ви завжди будете готувати та їсти із задоволенням, особливо розуміючи, що це не лише смачно, а й дуже корисно. Прості пончики з сиру Цей рецепт зазвичай так і називається, хоча він має ще назву традиційні сирні пончики. Рецепт вже випробуваний не на одному поколінні і продовжує завойовувати все більше шанувальників. Якщо поритися в інтернеті, можна знайти безліч позитивних відгуків від тих, хто вже спробував приготувати пончики з сиру. Для того щоб десерт вийшов таким же, як у дитинстві, можна дістати рецепт у своїх знайомих, а можна скористатися наступними порадами щодо приготування пончиків. Отже, для приготування пончиків із сиру потрібно:
- 2 яйця,
- 1,5 ст. борошна,
- 3/4 ст. цукру,
- 0,5 кг сиру,
- Масло рослинне,
- 2 ст. ложки сметани,
- борошно,
- Цукрова пудра,
- 1 ч. Ложка соди або розпушувача.
Приготувати пончики можна кількома способами.Перший полягає в тому, щоб спочатку змішати яйця, розпушувач, цукор та сметану за допомогою міксера. Потім додаємо в цю суміш сир і потім, вводячи потроху муку|борошно|, замішуємо середнє по густоті тісто. Воно не повинно розповзатися, але й не повинно бути надто твердим. Другий варіант полягає в тому, що спочатку змішується борошно з розпушувачем. У ній необхідно зробити невелике поглиблення, яке потім вводиться сир, яйця, цукор, сметана. Все замішується, а борошно можна будь-коли додати одним рухом руки. Різниці в цих процесах практично немає ніякої, але другий варіант більш кращий, так як розпушувач в цьому випадку поширюватиметься по тесту рівномірно, а в першому випадку він може осісти на дно чашки, в якій ви робите заміс. Що стосується форми пончиків, то з нею можна експериментувати так, як вам заманеться. Найбільш поширеними формами для пончиків є кульки та бублики. Сформувавши з тіста фігурки, що вам сподобалися, можна приступати до приготування. Залежно від того, який рецепт ви використовуєте, смажити пончики можна в рослинній або вершковій олії. Краще & # 8212; у рослинному, оскільки воно не так швидко згоряє на сковороді. Наливаємо стільки олії, скільки потрібно для того, щоб пончики повністю були покриті олією і смажилися відразу з обох боків. Як тільки вони набудуть золотистого відтінку, виймаємо готові пончики зі сковороди на папір для випічки. Це допоможе вам позбутися зайвого жиру на пончиках. Як тільки вони трохи охолонуть, слід посипати цукровою пудрою. Найкраще подавати пончики відразу після приготування. Це чудовий десерт до чаю. Як вже говорилося, кожна господиня має свій улюблений рецепт пончиків. Ну а діти люблять ті, що з начинкою. Начинка може бути абсолютно різною: шоколад, мармелад, варення, джем, згущене молоко і багато іншого. Відповідно, і способи поміщення начинки в пончик теж різні. Якщо суха начинка (фрукти, кокосова стружка, мак), то її можна відразу поміщати в сире тісто, і пончик посмажиться разом з нею. Якщо ж начинка не терпить підвищення температури (шоколад, мармелад) або вона в'язка та рідка (згущене молоко, джем), то її поміщають у пончик вже після обсмажування. Але це стосується лише великих пончиків. Якщо ж ваша кулька не перевищує в діаметрі 3 см, то можна начинку покласти ще в сире тісто. За короткий термін начинка розтанути не встигне, а тісто вже звариться. До речі, для того щоб приготувати тісто, можна використовувати рецепт традиційних пончиків. Великогабаритні вироби можна розрізати і покласти в них начинку, а можна ввести її за допомогою кондитерського шприца.
Різноманітні види пончиків
Історія виникнення такої страви, якпончики, уходит корнями далеко в прошлое. Его название пришло к нам из Польши, а первый пончик, который так и назывался, был испечен еще во времена Фридриха Великого на полях одного из сражений. Документально подтверждено, что еще во времена Древнего Рима существовала технология создания продуктов питания, которые по своему виду и способу приготовления напоминали сегодняшние пончики. Назывались они «глобулями» и представляли собой небольшие шарики, обжаренные в жире, которые затем смазывались медом и обсыпались маком. Несколькими годами позже, уже в эпоху средневековья, в Европе начали выпекаться так называемые «крапфены» — изогнутые в форме латинской буквы «S» кондитерские изделия, которые в 18 веке появились снова, но уже с разнообразными начинками. По сей день пончики являются одними из самых популярных кондитерских изделий во всем мире. Разные формы, разное происхождение и ингредиенты, входящие в состав того или иного кондитерского изделия, повлияли и на их название. На сегодняшний день существует более полусотни наименований, которыми одаривают обжаренные во фритюре кусочки теста. Так, в Германии пончики называются «берлинерами» и имеют несколько продолговатую форму. И если в России пончики жарятся полностью (и не требуют переворота для обжарки с другой стороны), то берлинеры обязательно переворачиваются во время приготовления. Из-за этого с двух сторон такие изделия имеют ровный золотистый цвет, а по боковой окружности видна четкая белая полосочка. В Америке существуют свои пончики — «донатсы». Они похожи на русские пончики в виде бубликов (такие же колечки) и жарятся с помощью полного погружения в раскаленное кипящее масло. Ну, а на Гавайях существуют «маласадас», которые совершенно не имеют никакой определенной формы — обычные куски теста отщепляются и сразу же отправляются в кипящее масло. Голландские пончики называются «пофферчес», но на пончики они почти не похожи. Больше они напоминают оладьи или даже небольшие блинчики, посыпанные сахарной пудрой. Пудра тоже не всегда была основным способом украшения пончика. В некоторых странах для этого используется кокосовая стружка, мак, кунжут или тертые орешки. В Италии пончики напоминают татарское национальное блюдо «хворост», а употребляют их не в качестве десерта, как это принято в большинстве стран, а с разнообразными соусами, запивают вином и пивом. Самые крупные пончики — «пикаронес» — изготавливают в Перу. Они настолько велики, что их из котла с маслом вылавливают палкой, подцепляя за ту самую дырку от бублика. Французские пончики «бенье» никогда не пекутся с начинкой, зато могут быть как круглой, так и квадратной формы. Страна восходящего солнца очень любит экспериментировать с едой, в том числе и с пончиками. В Японии вы можете приобрести и попробовать не только жареный, но и печеный пончик. Самыми востребованными среди европейских производителей до сих пор остаются пончики из Польши. В японских ресторанах и кафе можно увидеть очень оригинальные формы пончиков. Среди них пончики-ромашки и даже пончики-сосиски. Ну, второй вариант ясен, его мы уже изготавливали на этапе приготовления колесиков, а вот ромашка может получиться из тех деталей, которые оказались вырезанными из предыдущих бубликов. Для этого просто прижимаем в нескольких местах эти кружочки друг к другу. Если с первого раза не получится ромашка, то ваши домочадцы все равно обнаружат в них сходство с каким-нибудь цветком. Что же касается европейских пончиков прошлых веков, то букву «S» изготовить получится далеко не у всех, ведь рецепт их изготовления не сохранился, равно как и нет таких формочек, которые могли бы повторить ее. Но расстраиваться не стоит. Для этого можно обратиться к современной технике и самостоятельно сделать необходимые вам формы, по которым можно будет «выкроить» абсолютно любые фигурки. Для этого вам нужно будет лишь напечатать на компьютере букву S, вырезать ее из бумаги и обклеить пищевой пленкой. Теперь по этому шаблону можно вырезать любые детали, орнаменты и даже человеческие фигурки. Скорее всего, у вас на это уйдет много времени, но если вы готовите сюрприз своим любимым, дело того стоит. 
Варіанти формування сирних пончиків
Якщо взяти звичайний рецепт приготуваннясирних пончиків, то в ньому не завжди можна знайти способи формування пончиків. Адже іноді хочеться зробити щось нове, незвичайне. Часто буває і так, що, помітивши якусь цікаву форму випічки, ми не можемо самостійно визначити, яким чином скласти або сформувати тісто, щоб в результаті вийшло серце, черепашка або ще якийсь цікавий предмет. Крім цього, багато хто вдається до випічки тільки для того, щоб побалувати дітей або онуків, яким точно набридне одна й та сама форма навіть смачно приготовлених пончиків або плюшок. Отже, яким же способом урізноманітнити кулінарію, що стала нудною? По-перше, варто згадати відому мудрість, яка говорить про те, що головне — це не форма, а зміст. Таким чином, можна легко здогадатися про те, що як би ви не подали на стіл випічку, вона буде такою ж смачною. Головне & # 8212; не переборщити, адже не кожен задум може бути здійснений легко та успішно. Для початку, вирішивши поекспериментувати, сформуйте кілька нових виробів, спробуйте, як вони будуть реагувати на теплову обробку і, якщо результат буде успішним, починайте подальше виготовлення. Традиційні кулька і бублик Для початку, якщо з фантазією у вас не дуже добре, вам достатньо буде освоїти дві основні форми для смаження пончиків: кулька та колечко. Перший варіант можливий лише за допомогою скочування невеликої кількості тесту. Для цього вам достатньо згадати, як у дитинстві ви ліпили вироби із пластиліну або з глини. Хоча є ще спосіб — придбати пончикову машину, але навряд чи ви так любите ці продукти, щоб витрачати на покупку такого агрегату великі гроші. Кільце теж може бути оформлене двома способами. Один із них — скачати невеликі ковбаски з тіста (згадуємо урок праці в школі) і скріпити два кінці разом так, щоб вийшов бублик. Але такий пончик може вийти не зовсім рівним. Для сім'ї піде, а от якщо на вечерю чи на чай запрошені гості, то постарайтеся підійти до процесу формування пончиків акуратніше. Для цього, крім основних інгредієнтів для тесту, нам потрібні є допоміжні. Це качалка, склянка або чашка середнього діаметра та вузька чарочка. Починаємо з того, що відрізаємо від загального шматка тесту невелику частину і розкочуємо її в пласт, завтовшки не менше 1 см. Після цього, за допомогою келиха або склянки, вирізаємо кружальця з цього пласта. Вони виходять рівними та красивими. Тепер залишається лише дірка всередині. Її нам допоможе зробити чарочка. Намагаємось вирізати центральні дірочки якомога акуратніше і рівніше. «Млинці», що виходять, відправляємо на сковорідку. Рецепт сирних пончиків «Мрія дитинства» Пончики з|із| сиру можна приготувати з|із| начинкою або без неї. Для того щоб вони вийшли саме такими, якими ви їх пам'ятаєте з дитинства, потрібні такі інгредієнти:
- Сир — 250-300 г,
- Цукор & # 8212; 3 ст. ложки,
- 2 яйця,
- Лимонний сік (оцет) & # 8212; 0,5 ч. ложки,
- Сода & # 8212; 0,5 ч. ложки,
- Цукрова пудра — за смаком,
- Рослинна олія.
Яйця збиваємо з цукром міксером або гарненьковимішуємо за допомогою віночка. У цю суміш додаємо сир, борошно. Соду необхідно погасити оцтом або лимонним соком (щоб тісто не було надто пахучим). Розтираємо тісто так, щоб воно не було надто крутим, щоб його можна було взяти ложкою. У сковороду з високими краями наливаємо масло|мастило|, розігріваємо його як слід. Ложкою беремо тісто, обвалюємо борошном і опускаємо в киплячу олію. Пончики повинні бути повністю занурені в олію. Готові пончики викладаємо на пергамент, даємо їм трохи охолонути, а олії — стекти. Після цього в окрему чашку насипаємо цукрову пудру та обсипаємо нею пончики.
