Японське диво-харчування

Філософія їжіЯпонське харчуванняТрадиційна японська кухня& # 8211; це не просто збірка кулінарних рецептів, це ціла філософська система, спрямована на те, щоб навчити людину самостійно досягати здоров'я, молодості та довголіття. В основі системи живлення японців & # 8211; дві складові інь та ян, що позначають жіночий та чоловічий початок. Продукти та напої поділяються за наявністю в них цих елементів. Домогтися здоров'я та встановити рівновагу енергії інь-ян в організмі можна різними способами. Насамперед, важливо вживати свіжі натуральні продукти та уникати прянощів, хімічних інгредієнтів, кави та чаю, які містять хімічні барвники. Чай потрібно пити натуральний японський чи китайський. По можливості, необхідно зменшити кількість продуктів інь – картоплі, баклажанів, помідорів. Намагатися є менше несезонних овочів і продуктів, які виробляють далеко від місця проживання. Що стосується тварин білків, то м'ясо диких тварин краще, ніж отримується від домашніх тварин. Для правильного засвоєння їжі дуже важливий психологічний настрій. В Японії перед обідом прийнято налаштовуватися на позитивний лад, відкидати всі тривоги і суєтні думки. Наріжний камінь Автор книги «Японське диво-живлення», Кацудзо Ніші, виділив чотири золоті правила, які лежать в основі лікувального енергетичного раціону. Перше правило. невеликий обсяг порцій. Коли порція велика, людина поглинає більше, ніж потрібно організму, і лише шкодить собі. Дотримуватися помірності в їжі допомагають і палички – хасі, якими їдять японці По-перше, сама конструкція паличок не дозволяє схопити великий шматок, адже «є потроху, ретельно пережовуючи» – одне з основних правил здорового харчування. По-друге, маніпуляції з хасі розвивають дрібну моторику рук, яка безпосередньо пов'язана з рівнем інтелекту та пам'яттю.Японське диво харчуванняДруге правило –свежесть продуктов и соответствие сезону. Японцы весьма трепетно относятся к качеству продуктов, из которых собираются готовить. Выбор блюд для трапезы во многом определяет сезон и время года. Обычно в ходу именно то, что как раз созревает в поле или на грядках. Кроме того, предпочтение сезонной рыбе, которая вылавливается не иначе как в это время года. На выбор пищи кроме сезона влияет еще и погода. Зимой принято есть мясо, рыбу, согревающие напитки и супы, в летний зной – холодные супы, морепродукты, холодную лапшу рамэн и салаты.Третье правило – близость к натуральному, исходному виду продукта. Местные повара стремятся оставить неизменным внешний вид рыбы и овощей, чтобы и после приготовления они визуально остались сами собой.Четвертое правило – сохранение витаминов и минеральных веществ. Для достижения этой цели очень важен правильно выбранный температурный режим и особая нарезка овощей, которые нарезают таким образом, чтобы овощи не только выглядели привлекательнее, но и готовились быстрее. А, как известно, чем меньше затрачено времени на варку, тем больше витаминов и минеральных веществ сохраняется в продукте.Основа-основНа столе обязательно должно быть что-то с гор и что-то с моря. Горная продукция – это, конечно же, рис и многочисленные овощи по сезону. Это и соевые бобы, а также их производные: тофу (соевый творог), мисо (ферментированная соевая паста для приготовления супов и приправ) и соевый соус сею. Морская составляющая – практически все виды морской рыбы, китообразные, моллюски, медузы, а также водоросли и морская капуста.Рис едят два-три раза в день, чаще всего без приправ. Если японцу за столом не подали рис (гохан), то он считает трапезу незавершенной. Кстати, слово «гохан» означает не только рис, но и просто еду. Всем сортам риса японцы предпочитают, выращенный на родине, как самый полезный и вкусный. Местный рис здесь гораздо дороже привозного. Наиболее близким по вкусовым качествам считается рис из Калифорнии. Культ риса породил строгие каноны его приготовления. Сваренный по японской традиции рис не только вкусен, но и сохраняет большее количество полезных организму веществ.Рис по-японски варят без масла, соли и специй. Но самое главное – соблюдение пропорций: к одному стакану риса добавляют 1,25 стакана воды. Перед тем, как готовить, рис моют в большом количестве воды до тех пор, пока вода не станет прозрачной. Затем замачивают на 30 минут летом и на час зимой. Рис размягчается, и время варки уменьшается. Вследствие этого в нем сохраняется намного больше полезных веществ. Далее рис перекладывают в кастрюлю, добавляя положенное количество воды, и плотно закрывают крышкой, которую ни в коем случае не снимают до конца варки. Это важный момент, так как основной принцип приготовления риса в Японии – приготовление его на пару. Если крышку открыть, то часть необходимого для готовки пара улетучится, и варка пойдет в другом режиме. Крышку нельзя открывать еще и в течение 10 минут после готовности риса. После того, как вода закипела, рис варят на слабом огне, а доваривают на совсем малом. Во время варки соль не добавляют. В готовое блюдо кладут соевый соус, овощи, зелень – это делает его не пресным.Япония – островное государство, его берега омываются солеными водами Японского моря. Поэтому не удивительно, что вторым по значимости компонентом питания японцев является рыба и морепродукты. Сегодня японцы съедают 1/6 всех добываемых в мире морепродуктов. Рыбу принято не зажаривать, а только слегка обжаривать или тушить на пару. А то и подавать прямо сырой: праздничный стол обязательно включает в себя сырые рыбные блюда, причем именно из тех сортов рыб, которые, в зависимости от сроков нереста, наиболее вкусны в то или иное время года. Из предосторожности рыбу иногда замачивают в уксусе.Найпопулярніші японські рибні страви & # 8211;сусі (суші) і сасімі (сашими) готуються саме з сирої риби, приправленої гострим хріном васабі і соєвим соусом. і більше корисних організму речовин. Легше перетравлюється. Під впливом китайської традиції в Японії з'явилося і м'ясо, хоча спочатку запах свинини і яловичини навіть викликав у непритомність м'ясо і сьогодні є лише ласощами, а не щоденною їжею. Традиційною фантазією та ретельністю. Тваринники Японії пасуть бичків на чистих. луках, годують добірним кормом, напувають джерельною водою і пивом, кожен день балують тварин електромасажем. стіл-жаровню теппаняки, що стоїть поруч обіднім столом. Незмінний елемент японської трапези. Щоб в овочах зберігся необхідний набір мікроелементів і вітамінів їх їдять або сирими, або піддають мінімальній кулінарній обробці. статті, ти, безумовно, виявиш Для того ж, щоб відчути відчутні результати, постарайся протягом двох-трьох тижнів дотримуватися наступної справжнісінькій». .Денний раціон повинен включати:

300-400 г рису (краще всього неочищеного, але і білий підійде)
150-240 г фруктів
близько 270 г овочів
60 г бобових
1 20 г риби або морепродуктів
100 г молока
одне яйце
2 чайні ложки нерафінованого цукру

Варіювати продукти можна на свій розсуд, відсолі дуже бажано відмовитися, можна використовувати соєвий соус. З напоїв дозволені вода, зелений і трав'яний чаї. Постарайся приділяти увагу оформленню трапези, тоді їжа буде приносити користь не тільки тілу, а й душі! Смачного!