Холодна каваЗовсім недавно, будучи вСан-Франциско, я гортала за сніданком місцеву газету, і мою увагу привернула стаття, в якій у першому ж реченні заявлялося, що найкращу холодну каву у світі готують не десь, а в місті Новий Орлеан, штат Луїзіана. Вникати було ніколи, і я привезла газету з собою в Москву, щоб у спокійній обстановці розібратися, чому — У Новому Орлеані. Стаття виявилася дійсно цікавою. Автор пояснював: вся річ у тому, що у Новому Орлеані кава традиційно заварюється зовсім іншим способом. Спочатку кава середнього помелу заливається холодною водою у певній пропорції, після чого наполягає 12 годин, а то й більше. Потім рідина проціджується і забирається в холодильник. Це — так званий кавовий концентрат. Коли хочеться випити освіжаючої холодної кави (а в Новому Орлеані її хочеться пити весь час через страшну спеку і непереборну тягу до нічного життя), цей концентрат розлучається водою, а краще молоком — і перед вами найніжніша, найм'якша, найоксамитніша холодна кава у світі. Такий кавовий концентрат, запевняє автор, завжди є в холодильнику будь-якої новоорлеанської господині, і його з ранку до вечора п'ють усі мешканці батьківщини джазу у всіх її численних барах та кав'ярнях, бо це невід'ємна частина її культури. А решта населення планети не має жодного уявлення про те, що вони упускають. Мене це, звісно, дуже зацікавило. Причому одразу з двох причин. По-перше, мене вже багато років страшно цікавить і приваблює все, що стосується Нового Орлеана — міста, де я ніколи не була. Але обов'язково побуваю, тому що те, що я про нього читала і бачила в кіно (наприклад, в невимовно красивому Інтерв'ю з вампіром), доводить — це найдивніше, самобутнє і неамериканське з американських міст. Місто, в якому люди всупереч тотальної діяльності нікуди не поспішають і всупереч загальної побожності вірять у чаклунство. І всупереч горезвісному американському пуританству найбільше цінують особисту свободу в її найдивовижніших (з наголосом на літеру і навіть розбещених проявах). Таке в мене принаймні склалося враження. Не кажучи вже про те, що це місто, де є така річ, як креольська кухня! Я навіть було в нього серйозно зібралася, але гримнув ураган Катріна і засмутив мої плани. Щоправда, оскільки історичний центр міста не постраждав, все ще попереду.
Друга причина у тому, що у мене склалисядосить непрості стосунки з кавою. Не всяку каву я можу пити. Розчинний взагалі не беру до уваги, тому що в принципі ніколи його не п'ю і нікому не раджу. Але й у натуральному мені частенько заважають якісь неприємні додаткові уподобання. то він надто гіркий, то надто кислий. А ось у кавовому концентраті цього немає. При нагріванні з кави вивільняються кислоти та гіркі на смак жири, а в процесі охолодження гарячої кави в холодильнику гіркота лише посилюється. Адже ми саме так готуємо холодну каву: спочатку варимо її, а потім охолоджуємо. З кавовим концентратом все інакше: холодна вода виділяє чистий кавовий смак без додаткової кислоти та гіркоти — навіть немає особливої потреби додавати цукор. Оскільки в такому не на 70% менше кислотності, ніж у звичайному, його можуть спокійно пити люди, які страждають, наприклад, на гастрит. А хто їм у наш час не страждає? Загалом, я спробувала і тепер можу відзвітувати. Готувати — простіше простого, результат — чудовий. Все, як і було обіцяно. Я розвела пів-склянки концентрату, що вийшов половиною склянки молока, додала пару кубиків льоду і отримала гарний напій з дійсно насиченим смаком і бархатистою консистенцією. Втім, у якій пропорції розводити — справа смаку. Головне — знати, що від холодного заварювання кофеїн нікуди не пропадає і кава виходить не слабшою за звичайну. Так що і розводити концентрат треба залежно від того, якою міцністю кави ви любите. До того ж я не полінувалася, посиділа в Інтернеті та з'ясувала, що є дещо теорією походження такого методу. Одна свідчить, що це давній чи то перуанський, чи то гватемальський спосіб, інша — ##2014; що він прийшов із індонезійського острова Джава. Третя стверджує, що він зародився на півдні США, де й процвітає й досі. І ще в Америці в 1964 році людиною на ім'я Тодд Сімпсон було винайдено спеціальний пристрій для приготування концентрату. Хоча можна чудово обійтися скляною банкою або каструлею з матеріалу, що не вступає в реакцію з кавою. Можливо, я провела свій експеримент трохи не вчасно — адже на дворі скоро зима. Але я дуже задоволена роботою: літо я зустріну у всеозброєнні. Адже в чому ще краса — можна наготувати великий запас концентрату та тримати його в холодильнику (до 10 днів). І коли чудовим літнім вечором приїдуть гості, можна, анітрохи не напружуючись, поставити перед кожною великою склянкою найкращу у світі холодну каву. Новоорлеанський кавовий концентрат (На 2 порції) 1/3 склянки кави середнього помелу 1 ½ склянки холодної води Помістіть каву в чисту скляну банку і залийте холодною водою. Розмішайте та залиште стояти на ніч (мінімум на 12 годин). Процідіть рідину в іншу банку через часте сито, краще додатково прокладене марлею. Заберіть концентрат у холодильник. Перед подачею розведіть концентрат із розрахунку один до одного - півсклянки концентрату на півсклянки холодної води або молока. За потребою можна додати трохи цукрового піску.
