Другий тиждень вся країна обговорює моторошну,криваву і просто шокуючу історію «Хабаровський жіводерок». Якщо коротко - дівчатка-підлітки забирали цуценят і кішок, обіцяючи прилаштувати їх в хороші руки. І жорстоко вбивали беззахисних звірів, знімаючи весь процес на камеру. На ці знімки неможливо дивитися без сліз і жаху. А дівчатка, цілком благополучні на перший погляд, стали справжніми палачамі.Ми спробували розібратися, чому так вийшло, разом з експертом.Фото: GettyImages
Звідки проблема?
— Все, що в дітях є, гарного чи поганого,бере початок із сім'ї. Треба розбиратися – що за сім'ї у цих дівчаток, – відповідає на запитання психіатр-криміналіст, доктор медичних наук та професор психіатрії Михайло Виноградов. У однієї з дівчат сім'я на вигляд цілком благополучна. Мама працює у правоохоронних органах. Тато – військовий. Роботи, напевно, в обох багато. Напевно, обидва – прихильники жорсткої дисципліни. А другу катувальницю виховує бабуся. Її мати позбавили батьківських прав. Батька немає.— Ось вам і відповідь. Навіть якщо є і мама, і тато, якщо вони обоє хороші люди і ладнають між собою, вони можуть дитині чогось недодати. Насамперед уваги. Приходять із роботи – зайняті домашніми справами. Вечерю приготувати, доробити звіт, за телевізором відпочити. А дітям уваги нема. Його недолік – це головна проблема у сучасних сім'ях, – продовжує Михайло Вікторович. За словами нашого експерта, батьки недооцінюють роль живого спілкування з дитиною. Адже йому достатньо п'яти — десяти хвилин теплої, довірчої розмови, щоб на душі стало спокійно. А якщо стосунки в сім'ї хороші, але формальні, у цьому теж може бути проблема, – каже Михайло Виноградов. Що вже казати про дітей, які ростуть без батьків. Їм доводиться складніше.
позитивне протягом
Професор обнадіює:розпізнати дитячу агресію таки можна. Щоправда, самі батьки не завжди здатні на це. Краще звернутися за допомогою до фахівця. — У 13 років, рідше в 12, треба, щоб з дитиною обов'язково поговорив психолог – не психіатр. Це потрібно, щоб виявити всі його потаємні бажання та агресію, яка властива взагалі всім дітям. Виявити і направити в позитивне русло. Уся річ у тому, що у цьому віці відбувається гормональна перебудова організму. Просто мозок ще дитячий, а агресія вже цілком доросла. Тому підлітків рекомендують відправляти до спортивних клубів – бокс, хокей, аеробіка, баскетбол. Що завгодно, аби йому було куди виплеснути енергію. — Додому діти вже приходять спокійними. Викид енергії стався, був конструктивним – це головне, – пояснює Михайло Вікторович. Невже виправити ситуацію вже пізно? — Іти до психолога вже не просто потрібно, а потрібно обов'язково. Корекція поведінки може тривати близько півроку. 4-5 місяців, якщо дитина йде на контакт. І до року – якщо не йдеться, – резюмує фахівець.