Любительки вирощувати кімнатні рослини неможуть обійти своєю увагою яскраві та прекрасні орхідеї. Але наявністю фаленопсису на підвіконні вже навряд чи можна здивувати когось. А ось екзотична красуня з гучним жіночим ім'ям Ванда поки що зустрічається у домашніх квітникарів не так часто. Знавці називають цю орхідею королевою серед інших представниць її вигляду. Справді, ця рослина має бутони приголомшливої яскравості та краси. Особливо полюбилася квітникарам блакитна орхідея із цього гідного аристократичного сімейства, адже вона має надзвичайно насичений і водночас глибокий відтінок від ніжно-синього до лілового. Така звучна назва рослини ніяк не пов'язана з жіночим ім'ям, хоча саме так і вважають багато людей. Словом «ванда» на санскриті індійці іменували орхідеї, листя та стебла, які використовували як сировину для приготування лікувальних зілля. Цей рід включає близько п'ятдесяти різноманітних видів. Є серед них як епіфіти, що ростуть на деревах, так і любителі скель — літофіти. Оскільки людству властиве бажання оточувати себе квітучою красою, то шляхом окультурення та схрещування різних представників ванд вийшли дуже ефектні гібриди, цілком придатні для розведення та вирощування в домашніх умовах, хоча їм і потрібен особливий догляд. На сьогоднішній день їх налічується близько сорока видів. Нині ж ботаніки спантеличилися виведенням мініатюрних представників цих рослин. У природному середовищі орхідея ванда часто зустрічається у країнах з тропічним кліматом, а саме в Індонезії, Індії, Китаї, Австралії та на Філіппінах. Більшість представників роду ванд — це досить високі (до одного метра) пагони з довгим ремнеподібним листям. Дивує цікаве розташування великих яскравих бутонів рослини. Вони утворюються практично в одній площині, а в результаті суцвіття має форму кулі. Закруглені на кінцях пелюстки деяких ванд випромінюють ніжний солодкуватий аромат. Що ж до їхнього забарвлення, це як однотонні глибокі відтінки, і їх різноманітні поєднання. На особливу увагу заслуговує коренева система, якою володіє орхідея роду ванд. Вона не утворює псевдобульб, як це роблять інші її родичі для накопичення корисних речовин. Натомість ми можемо бачити розростання порівняно товстих повітряних коренів, покритих шаром веламена. Це досить ефективний захист ніжних внутрішніх частин від сонячних опіків та своєрідна губка, що вбирає вологу навіть із навколишнього середовища. Саме тому ванда зазвичай вирощуються або взагалі без субстрату, або в ньому, але з потужною дренажною системою. Їх підвішують у спеціальних плоских кошиках або вазонах, оскільки кореневій системі рослин необхідний постійний приплив свіжого повітря та світла.
Головні представники сімейства ванд
Як уже було згадано вище, королевоюсімейства ванд вважається блакитна орхідея. Вперше про її існування фахівці дізналися у 1837 році, коли досліджували передгір'я східної частини великих Гімалаїв. Саме там була помічена ця незвичайна краса квітка, яка велично прикрашала крони могутніх дерев. Ванда блакитна є досить високою рослиною (порядку дев'яноста сантиметрів) з розвиненою системою повітряного коріння. Її листя темно-зелене і довге з характерним блискучим глянцевим. Бутони мають сітчастий малюнок на закруглених пелюстках і пофарбовані в соковитий лавандовий або ще темніший відтінок. На одній квітконіжці їх зазвичай розташовується до дванадцяти штук. Цікаво, що фарбування пелюсток з часом має тенденцію змінювати початковий насичений колір на блідо-блакитний. Неможливо не відзначити і яскраву красу триколірної ванди. Ця рослина здатна досягати від півтора до двох метрів заввишки. Його схожі на ремінці листя довжиною до сорока сантиметрів ростуть у два ряди, а бутони в вигляді, що розпустився, досягають семи сантиметрів у діаметрі, утворюючи великі суцвіття з таких гігантів. До речі сказати, саме пелюстки триколірної ванди мають сильний аромат, вони злегка хвилясті по краях і мають ніжне кремове забарвлення з коричневими плямами. Серед кімнатних орхідей можна зустріти і ванду валькувату. Цей епіфіт відрізняється від своїх одноплемінників довгим і дуже розгалуженим кучерявим стеблом (іноді до двох з половиною метрів) з численними повітряними корінням. На одній ніжці знаходиться від трьох до шести квіток, які можуть досягати близько десяти сантиметрів у діаметрі. Їх відтінок коливається від ніжного рожевого до трохи червоного. Пелюстки мають овальну, ромбоподібну або круглу форму, хвилясті по краях. Ще однією великою орхідеєю цього роду є ванда сандера. Її стебло завдовжки іноді може досягати одного метра. На ньому розташовуються сорокасантиметрове вузьке листя і верхівкові суцвіття, що складаються з бутонів (до десяти штук) з рожевими пелюстками та білою облямівкою. Діаметр квіток близько дванадцяти сантиметрів. У природному середовищі ця рослина цвіте восени, а в домашній, якщо доглядати її правильно, — і навесні. Ванда блакитна та сандера внаслідок схрещування дали ще один сорт – ванду ротшильда. Її висота знаходиться в межах від шістдесяти до дев'яноста сантиметрів. Листки, як і більшість представниць сімейства, нагадують ремені. На квітконіжці розвивається до шести бутонів, діаметр яких становить чотири сантиметри. Світло-блакитні пелюстки мають правильну круглу форму. Цвіте рослина двічі на рік - влітку та взимку.
Особливості догляду за Вандою
Орхідея ванда - справжня тропічна красуняс капризным характером. В отличие от довольно неприхотливого фаленопсиса, она требует к себе намного больше внимания, и уход за ней не так уж и прост для новичка. В первую очередь необходимо позаботиться о правильном расположении растения. Ванде необходимо много солнечного света и свежего воздуха. Для этого вашу орхидею лучше всего «поселить» на окнах, выходящих на юго-восток, юг и юго-запад. В жаркие дни, когда лучи солнца особенно беспощадны, растению нужно создавать тень, иначе ему обеспечены ожоги. Световой день для любой ванды должен составлять не менее двенадцати-пятнадцати часов. Поэтому будьте готовы к тому, что глубокой осенью и зимой придется обеспечить растение дополнительным источником искусственного освещения. Если этого не сделать, то орхидея не зацветет в положенное время. Поскольку растение пришло к нам из тропиков, для него очень важно создать и поддерживать определенные условия. Оптимальной температурой для ванды считается диапазон от двадцати до двадцати пяти градусов Цельсия, зимний минимум не должен опускаться ниже четырнадцати. Для цветения этой орхидеи губительны резки скачки температур, но небольшие ночные понижения в пределах восьми-десяти градусов, наоборот, полезны. Это благоприятно сказывается на регулярности цветения. Тропические условия происхождения ванд привели к тому, что сегодня растения нуждаются в высокой влажности окружающей среды. Поэтому, чтобы обеспечить должный уход, вам наверняка придется приобрести увлажнитель воздуха, ведь когда начинается отопительный сезон, без него просто не обойтись. Оптимальным влажностным показателем для ванд является диапазон от шестидесяти до семидесяти процентов. Поэтому если вы столкнулись с проблемой, при которой цветки орхидеи, еще не раскрывшись полностью, уже вянут и отпадают, а листья и воздушные корни подсыхают, обратите внимание на влажность в помещении. Аквариум, декоративные фонтанчики и поддоны с гравием помогут снизить сухость на несколько процентов. Но помните, что высокая влажность требует хорошей циркуляции воздуха, иначе вероятны болезни растений. А вот холодная зимовка, когда температура в помещении ограничена отметкой в четырнадцать градусов Цельсия, наоборот, предусматривает наличие более сухого воздуха. Но это скорее рекомендация для оранжерей, ведь такие условия для жилых помещений представить себе сложно. Поскольку многие ванды не имеют периода покоя, то и уход им необходим круглогодичный. Их придется постоянно поливать и вовремя увлажнять субстрат. Жарким летом рекомендуется при помощи пульверизатора пару раз в день орошать листья орхидей. Но не забывайте, что корни между поливами должны просыхать, ведь сырость довольно опасна для этих растений. Если вы предпочитаете выращивать ванды без субстрата, как часто рекомендуют опытные цветоводы, то делайте для них ванночки с теплой водой по мере того, как корни светлеют: минимум — дважды в неделю, максимум — каждый день. Вы можете задать вполне резонный вопрос — а почему лучше содержать ванды без субстрата? Дело в том, что так легче ухаживать за ними. Эта система выращивания дает все возможности правильно оценить состояние корней растения, чтобы обеспечить ему необходимый полив. Ведь верхняя часть может говорить о том, что уже пора давать им воду, а вот та, что находится внизу, еще будет влажной. Так создается благоприятная среда для возникновения различных гнилей корневой системы, а это и есть наиболее частые причины для болезни орхидей. Кстати, при понижении температур меняется и уход за ними: увеличиваются промежутки между поливами или ванночками. 
Добриво, обрізка, розмноження, пересадка орхідеї
Якщо на вашому вікні з'явилася ванда-тропіканка,то вам не обойтись без большого количества специальных удобрений для орхидей. Во время активного роста нужно подкармливать растение не реже одного раза в неделю, а зимой необходимо делать это единожды в месяц. Удобрять можно и корневую систему, и листья. Важно только придерживать указанных в инструкции к выбранному препарату норм. Нельзя их ни превышать, ни занижать. В первом случае возможно цветение не в полную силу, а во втором не избежать таких изменений в стебле, как его чрезмерная тонкость и вытянутость, а верхушка из-за неестественного размягчения вообще может согнуться. Поскольку многие ванды имеют довольно большую длину, то иногда возникает необходимость в обрезке. Ее рекомендуется проводить и в том случае, если растение утратило часть нижних листьев и поэтому выглядит не очень эстетично. Вам придется попросту отрезать верхнюю часть орхидеи, сделав из одной орхидеи два. Но для начала определитесь, имеет ли предназначенная для отделения половина здоровые корни в количестве трех-четырех штук. Если они в наличии, то смело обрезайте ее и пересаживайте как отдельный экземпляр. Не забудьте присыпать свежие срезы углем или корицей — они сыграют роль своеобразного антисептика. Оставшуюся часть орхидеи не выбрасывайте, а продолжайте ухаживать за ней по ранее существующему алгоритму. Тогда со временем она выпустит новый побег-детку либо у своего основания, либо на верхушке. Что касается пересадки ванд, то ее проводят в весенний период, предварительно оценив состояние субстрата и корни растения. Размножение представителей этого семейства осуществляется при помощи черенков. Для этого берутся верхние части боковых побегов, уже имеющих воздушные корни. С целью получения как можно большего материала для разведения, у материнского растения необходимо удалить верхушку-почку. Именно это условие способствует многочисленному отрастанию боковых стеблей, которые уже через год представляют собой отличные черенки, дающие возможность провести размножение. Эти отростки следует по отдельности поместить в вазоны, наполненные специальным субстратом, состоящим из корней папоротника и мха-сфагнума. Необходимо предусмотреть и хороший дренаж. Первые три для после посадки черенки не поливают, а затем субстрат следует понемногу увлажнять в течение одного-двух месяцев. Как только начинается активный рост молоденьких орхидей, можно сделать вывод, что размножение прошло успешно, и настала пора ухаживать за ними по обычному алгоритму. Осталось сказать несколько слов о вредителях, способных нанести существенный ущерб вашей коллекции цветущих тропических красавиц. К счастью, ванды, имеющие плотные мясистые листья, редко подвергаются атакам паразитов. Однако ослабленные растения могут стать лакомым кусочком для мучнистого червеца и щитовки. Чтобы эти вредители не сумели прочно обосноваться на растении и были вовремя замечены, следует регулярно осматривать свои орхидеи. Если все же вы обнаружили присутствие паразитов, то при помощи ватного тампона и мыльного либо спиртового раствора незамедлительно удалите их с листьев и стебля пораженного растения. Сильное заражение потребует опрыскивания рогором или карбофосом. В принципе, взращивание орхидеи ванды и уход за ней в домашних условиях не представляют особых сложностей, хотя и довольно трудоемки. Поэтому не стоит приобретать эти экзотические растения, если вас привлекает лишь их внешняя красота, а не любовь ко всем без исключения представителям домашней флоры. Чтобы орхидеи радовали своими цветами и служили прекрасным дополнением интерьера, им потребуется от вас ежедневное внимание и заботливое отношение. Поэтому взвесьте все за и против и только потом приобретайте понравившуюся тропическую красавицу. Советуем почитать:
