Надія Бабкіна, співачка, онук Георгій (7 років):
– У вересні маю дві важливі події:старший онук йде до першого класу і починається новий сезон у моєму театрі «Російська пісня», три прем'єри готуємо. Георгій відвідує всі наші вистави, а потім висловлює думку про них. Ми з ним любимо і будинки вистави влаштовувати. Казки розігруємо, наприклад «Курочку Рябу». Детально розбираємо сюжет, щоб доладно було, вбираємося, а потім запрошуємо всю сім'ю та показуємо постановку. Такі ігри розвивають уяву, пам'ять, розкріпачують, все це знадобиться у навчанні. Я на 1 вересня відклала справи та заходи, поведемо Георгія на святкову лінійку всією родиною. У Ломоносівській школі, де онук навчатиметься, я й сама побувала. З усіма познайомилася та схвалюю вибір батьків. Це школа з історією – їй уже 25 років, там добрий педагогічний склад. Нещодавно на гастролях містами Росії мені одна директорка сказала, що зараз від дитини рідко почуєш, що вона хоче до першого класу, бо діти бояться невідомості, нового колективу. А Георгій мріє про школу. Він любить вчитися. І завжди прагне поділитись своїми успіхами. Картину намалює - і бігом показувати, вирішив завдання в підготовчому підручнику - відразу до мене хвалитися результатами. Вірші із задоволенням читає.фото: Роман КузнецовКогда я приїжджаю додому, Гоша першим виходить зустрічати, щоб побути зі мною наодинці, поговорити. Ми розмовляємо. Він ділиться своїми переживаннями, новинами. Зараз обговорюємо 1 вересня. Даю онукові напуття, щоб серйозно до уроків ставився, а до старших - з повагою, і завжди вітався першим. Чи буду я перевіряти у Георгія щоденник? Думаю, що він сам з ним прибіжить, щоб порадувати відмітками.
слово Георгію
— Що тобі вже подобається у школі?— По-перше, я люблю вчитися, по-друге, мені цікаво. Я ж як дорослий ходитиму на роботу. Хочу рано вставати та носити піджак. У школі гарний спортзал, ще кінотеатр є і кущі! — Кущі? — У горщиках. Мені подобаються домашні кущі, з ними справжній будинок. («Георгій захоплюється кімнатними рослинами», – пояснює Тетяна.) – Які науки тобі цікаві? – Кохана – хімія. Вона розпочнеться у четвертому класі. Швидше б. Мені подобається писати, рахувати я вмію. А улюблені книжки у мене про хімію та про космос. — Ким мрієш стати, коли виростеш? — Майклом Джексоном.
Тетяна Заседателева, мама Георгія:
— Оскільки ми живемо за містом, був момент,коли думали над тим, щоб перебратися до першого класу до Москви, в Підмосков'ї мало освітніх закладів поблизу. Але пощастило: приватна школа Ломоносівська знаходиться недалеко від будинку. І, на наш погляд, вона одна з найкращих. Перед тим як зважитися, кілька разів приїжджали туди разом із Георгієм, у тому числі й на день відчинених дверей. Сина вразили сама школа та атмосфера. Вели екскурсію учні, причому з таким натхненням, що не схотіти піти туди було просто неможливо. По обличчях хлопців видно, як їм щиро до вподоби там вчитися. Це було одним із головних факторів на користь школи. Гоша піде у клас «Б» до вчителя з великим досвідом. У Ломоносівській повний комплекс додаткових занять: малювання, спортивні секції, іноземні мови. Що нам дуже сподобалося, є своя музична школа, після якої видають окремий атестат. Георгій точно туди піде. Він має здібності, але ми їх професійно ще не розвивали. Він і співає, і в такт потрапляє, а коли наш тато часом музикує на фортепіано, Георгій може йому на барабанах підіграти. Син хоче займатися музикою. Мріє грати на гітарі, причому обов'язково на бордовій! Ми йому пояснюємо, що треба вивчати музичну грамоту, освоїти фортепіано, а потім уже легко можна буде перейти на бордову гітару. У дитячому садку, куди ходив Гоша, була серйозна підготовча група. Дітей не муштрували, а в м'якій ігровій формі привчали до занять. Наприкінці року вони вже сиділи за партами, тягли руки, щоб відповісти, тобто вживали образ. Вдома ми займалися спеціальним посібником для дітей від 6 до 7 років, Георгій вирішував логічні завдання. У березні йому на день народження подарували набір першокласника – вагому коробку з усіма потрібними речами від зошитів до пластиліну. Він був такий задоволений! Сьогодні на зйомку сам зібрав рюкзак і все необхідне вклав. У купівлі шкільного приладдя Георгій не те, що брав участь, він багато вибрав. Наприклад, той самий рюкзак побачив в інтернеті, і все – хочу тільки цей, саме з червоним простором. Данило почав шукати де такий купити, а модель зняли з виробництва. І тут приходимо у велику крамницю, Георгій відлучився, а потім повертається і зі сльозами на очах тримає перед собою той самий рюкзак. Це справді був він, з тим самим червоним простором. Звісно, ми не могли його не купити. Він з ортопедичною спинкою, і легкий – важить лише 800 грамів. У школі є своя форма з логотипом, вона строга, але з модними тенденціями. Хлопчики носять сорочки, штани, жилети, піджаки, а до них надягають краватку або метелика. Форма Георгію так подобається, що для нього носити її ще один привід швидше піти вчитися.