& # 8212; Мамо, порадь, що робити!Настя навідріз відмовляється лягати спати без казки, а я з роботи приходжу втомлена, про Олега й казати нема чого – він за день теж вимотується. По будинку ще стільки справ, а я нічого не встигаю! & # 8212; Світлана, а ти не думала навчити Настеньку читати самій і перед сном просто давати їй на півгодини улюблену книжку? І хай вона собі читає, а ти займайся домом. & # 8212; Мам, та ти що! Їй ще чотири не виповнилося, куди їй вчитися читати! У школі навчиться ще. Та й довго це, і нудно: пам'ятаєш, як зі мною тато займався за передовою методикою? Відкриті склади, закриті склади, фонеми ... Не дарма він півжиття у виші викладає - скільки сліз було пролито і нервів пішло! І ми обидві посміхнулися, згадуючи картину: скуйовджений тато з указкою в руках і заплакана Світлана. & # 8212; Проте на користь пішло – пам'ятаєш, як тебе всі вчителі в школі хвалили? А потім інститут із червоним дипломом закінчила і працюєш зараз у хорошому виданні. До речі, поговори з Наталею, вона у вас веде сімейну рубрику, може порадить щось? Адже за стільки років, напевно, щось краще придумали!
Далі розмова перейшла на інші теми, але маминіслова відклалися у пам'яті, і наступного дня після наради у головного редактора я відвела Наталю убік. & # 8212; Наталя, проблема у мене серйозна. Порадь як експерт. Прямо не знаю, що робити — сказала я, розливаючи каву по кухлях. & # 8212; Що, невже Олег загуляв? – стривожилась Наталя. & # 8212; Та ні, що ти! У нас з ним повний ажур та гармонія, тьху-тьху. На Настеньку в мене часу не вистачає вечорами, нема чим її зайняти, дитина нудьгує. Мама порадила
