фото: Сергій ДжевахашвіліОбично вам в кіно дістаються позитивні образи. А ось в недавно вийшов фільм «Таємниця Снігової королеви» ви граєте головну роль героїні якщо не негативною, то й не найдобрішій? Як готувалися до зйомок?
З казки Андерсена я, звичайно, малауявлення про свою героїню. Бачила кілька постановок, екранізацій. Але у фільмі Наталі Бондарчук представлена дещо інша історія. Снігова королева тут не негативний персонаж, не холодне бездушне істота. Вона зачарована, і цим пояснюється її поведінка. І в ній періодично прокидаються дивні почуття до Каю. Чому? Дізнаєтеся, подивившись картину. Ви сентиментальна людина? Що може вас зворушити?Я, як і будь-яка людина творчої професії,досить сентиментальна. І насамперед мене чіпають діти, їхні долі. Не можу залишатися байдужою, коли бачу насильство по відношенню до дитини. А як подумаю про те, як живуть малюки в малозабезпечених сім'ях, яке доводиться безпритульникам. Так хочеться їхнє життя зробити кращим, яскравішим. Адже вони – тендітні істоти з чутливими душами. І все, що ми закладемо в них зараз, отримаємо у майбутньому. Чи буваєте ви незадоволені собою у професійному плані? Хто для вас головний критик?Я собою завжди незадоволена. Дивишся картину на екрані і думаєш: «Тут би я зараз зіграла інакше». Коли артист повністю задоволений собою, йому ні до чого прагнути. Звичайно, у мене є як більш вдалі ролі, так і менш. І найчастіше результат не завжди залежить тільки від актора. Кіно - колективна творчість, і при відмінному матеріалі іноді на виході виходить не те, чого ти очікував. А головний критик для мене - моя сім'я: мама, коханий чоловік. Це ті люди, які завжди можуть мені сказати правду, і я на неї не ображуся. А я намагаюся робити все так, щоб Вероніці (трирічна дочка актриси і телеведучого Віктора Васильєва. - Прим. «Антени»), коли вона виросте і подивиться мої роботи, не було соромно за маму. Відгуки в інтернеті не люблю читати, там люди пишуть не завжди від чистого серця, а піддався настроенію.Ви з родини авіабудівників, але не пішли по стопах батьків, стали актрисою. Що вплинуло на ваш вибір професії?Це мрія, що зріла з раннього дитинства.І, як мені говорили потім батьки, задатки артистки в мені проглядалися років із семи. Навіть спортом професійно (у 4 роки батьки віддали Аню у секцію спортивної гімнастики, у неї перший дорослий розряд у цьому виді спорту, потім була спортивна аеробіка. – Прим. «Антени») я займалася не просто так, для загального розвитку. Думала: от стану актрисою, сама зможу виконувати трюки. В юності дуже любила дивитися такі фільми, як «Щоденник пам'яті», «Римські канікули», «Віднесені вітром». Може, це визначило, що я стала драматичною актрисою. Зараз знаходите час для занять спортом?По можливості займаюся спортом. Раніше віддавала перевагу фітнес-навантажень, зараз захопилася йогою.
