Міжособистісні конфлікти найчастіше відбуваються всім'ї. І це не дивно, адже саме у сім'ї відбуваються найтісніші контакти між людьми. І при цьому кожен із членів сім'ї хоче жити, відповідаючи своїм ідеям і поглядам, і не завжди виходить співвіднести їх зі звичками та переконаннями інших членів сім'ї. На цьому ґрунті і відбуваються сімейні конфлікти. Іноді по різні боки від «барикади» виявляються подружжя, батьки та діти або люди середнього та старшого покоління. Конфлікт може статися не тільки тоді, коли члени сім'ї мають різні погляди і переконання. Іноді конфронтація виникає, коли люди не можуть зрозуміти один одного і через це діють неправильного висновку. Це породжує претензії та образи, і не завжди проблему вдається врегулювати мирним шляхом. А що ще може викликати напружену ситуацію, яка веде до сварки?

Загальні причини сімейних конфліктів

Лев Толстой мудро зауважив, що «… кожнанещасна сім'я нещасна по-своєму». Приклад цього могла б навести кожна з нас. Це щодо нещастя. З конфліктами те саме – причини їх у різних сім'ях можуть бути зовсім різними. Навіть саме проходження шлюбу через різні етапи існування може створювати конфліктні ситуації. Які типи етапів розвитку сім'ї можна назвати кризовими?

• Період «притирання», коли молодята вчаться жити, як подружня пара;
• Народження першої дитини і освоєння ролі мами і тата;
• Народження наступних дітей;
• Коли дитина йде в школу;
• Діти вступають в підлітковий вік;
• Дорослішання дітей і догляд з батьківського дому;
• Криза середнього віку подружжя;
• Вихід подружжя на пенсію

Кожен із цих етапів може створювати різністресові ситуації, які, у свою чергу, здатні стати потенційною причиною, що викликає сімейний конфлікт. Зміни у сімейному становищі та у справах сім'ї також можуть сприяти виникненню напруги. Це може бути:

• Розлучення або роз'їзд подружжя;
• Переїзд на нове місце проживання;
• Відрядження на далекі відстані і на довгий час;
• Необхідність працювати в іншій державі;
• Зміна у фінансовому становищі сім'ї

Так і виходить, що сімейні конфлікти та їхпричини можуть бути зовсім різними. Ставлення один до одного, цінності та потреби кожного з членів сім'ї з часом можуть змінитися, і вони можуть відчути свою несумісність із іншими.

Типи конфронтацій всередині сім'ї

Психологи виділяють різні види сімейних конфліктів:

Власне конфлікти. Навіть в щасливою і здоровою, нормально функціонуючої сім'ї час від часу трапляються сварки. Протистояння можуть бути викликані невідповідністю поглядів і цілей у різних членів сім'ї. Конфлікти можуть бути вирішені, і тоді вони не загрожує стабільності сімейних уз. Протиріччя в сім'ї можуть виникати на всіх рівнях, тобто сваритися між собою можуть брати і сестри, дружини, а також батьки і діти.

Напруженість. Психологи напруженістю називають давні, неврегульовані конфлікти. Вони можуть бути очевидними і відкритими, але можуть бути і просто тимчасово пригніченими. У будь-якому випадку вони накопичуються і викликають негативні емоції, приводячи до постійної дратівливості, агресивності і ворожості, що в підсумку викликає втрату контакту між членами сім'ї.

Криза. Про нього можна говорити тоді, коли конфлікт і напруженість дійшли до такої стадії, в якій всі діючі досі моделі переговорів починають терпіти фіаско, і, отже, реальні потреби окремих осіб або цілої групи домочадців хронічно залишаються незадоволеними. Кризи часто призводять до дезорганізації сім'ї, то є певні зобов'язання подружжя один перед одним або ж обов'язки батьків по відношенню до дітей перестають виконуватися належним чином. А дезорганізація сім'ї, в свою чергу, часто закінчується її розпадом.

Це є основні типи конфліктів. А що може їх викликати? Які шорсткості у відносинах між близькими людьми можуть спричинити катастрофу?

Пошук «несправностей» у відносинах всередині сім'ї

Сімейні конфлікти та їх причини завжди тіснопов'язані між собою. Ми готові навести хоч і не повний, але докладний перелік тих недоліків у сімейних зв'язках, які можуть суттєво вплинути як на якість взаємовідносин, так і на подальший психологічний добробут сім'ї. Ось деякі приклади:

• Неможливість висловити свої почуття. У сім'ях з нездоровим психологічним кліматом її члени, як правило, приховують свої почуття і відкидають їх прояви іншими людьми. Роблять вони це головним чином для того, щоб уникнути душевного болю і психологічних травм.
• Відсутність зв'язку. У неблагополучних сім'ях дуже рідко відбувається відкрите спілкування між родичами. Якщо виникають сімейні конфлікти, члени сім'ї починають уникати один одного, емоційно віддаляючись і замикаючись в собі.
• Прояви гніву. Якщо виникають якісь проблеми, нездорова сім'я намагається приховати їх, замість того щоб зустрітися віч-на-віч і постаратися їх вирішити. У такій сім'ї часто ведуться суперечки про те, хто несе відповідальність за виникнення тієї чи іншої проблеми, і такі суперечки найчастіше призводять до спалахів гніву і навіть до застосування сили. Такі відносини викликають повний хаос і змушує учасників конфлікту ставати глухими до чужих почуттів. Попередження і вирішення сімейних конфліктів на такій стадії відносин стають вельми скрутними.
• Нечіткі межі «особистої території». У неблагополучних сім'ях відносини носять нестабільний, хаотичний характер. Деякі члени сім'ї пригнічують інших, не поважаючи їх індивідуальність. Таке порушення особистісних кордонів може призвести не тільки до конфлікту, але і до дій, які можна підвести під визначення «сімейне насильство».
• Маніпулювання. Маніпулятори висловлюють свій гнів і розчарування єдино доступним їм методом: вони намагаються тиснути на інших, щоб викликати у них почуття провини і сорому. Таким чином вони намагаються домогтися, щоб інші робили те, чого хочуть самі маніпулятори.
• Негативне ставлення до життя і один до одного. У деяких сім'ях кожен ставиться до інших з деякою підозрою і недовірою. Вони не знають, що таке оптимізм, і у них, як правило, абсолютно відсутнє почуття гумору. Родичі мають дуже мало спільних інтересів і рідко знаходять спільну тему для розмови.
• Заскнілі відносини. Буває і так, що члени сім'ї розуміють, що щось йде не так, але у них не вистачає мужності, щоб спробувати щось змінити і почати діяти якось по-новому. Це створює великі труднощі у відносинах, домочадці не можуть відчути себе вільно, щоб розвиватися, як особистості. Вони вважають за краще жити минулим, тому що в даний момент не можуть впоратися з негативними змінами.
• Соціальна ізоляція. Здебільшого члени психологічно нездорової сім'ї самотні. Вони ізольовані один від одного, і всі їхні відносини розвиваються (якщо вони ще не втратили здатність розвивати міжособистісні відносини) поза сім'єю. Найчастіше від такої ізоляції страждають діти, що ростуть в умовах сім'ї з хворими відносинами. Іноді для них стає характерним антисоціальна поведінка, що в підсумку призводить до ще більшої особистісної ізоляції - в такій ситуації не залишається навіть друзів.
• Стрес і психосоматичні захворювання. Невисловлені емоції можуть негативно позначитися на здоров'ї і стати причиною психосоматичних захворювань. Така людина поступово втрачає енергію і вже більше не може піклуватися про сім'ю, як раніше. Як правило, він навіть сам не усвідомлює, що нездоровий; не дивно, що цього не розуміють і його близькі. Вони сприймають його апатію як байдужість до проблем сім'ї, і це служить поштовхом до виникнення конфліктів. А адже справжнє визначення цих конфліктів - просте непорозуміння!

Якщо ви знайдете у своїх відносинах хоча б одинз названих ознак назріває неблагополуччя, то паніку кидатися треба; але зробити серйозні висновки і постаратися виправити стосунки дуже варто! Попередження та вирішення сімейних конфліктів багато в чому залежать від вашого бажання порозумітися з близькими. Хоча, заради справедливості треба сказати, що одного бажання все ж таки недостатньо. Треба ще знати, як саме можна залагодити конфлікт та налагодити здорові стосунки. Ось про це ми зараз і поговоримо з огляду на різні типи конфліктів.

конфлікт поколінь

Людські відносини взагалі є однією знайскладніших загадок у житті. Зв'язок між поколіннями є винятком. Основною труднощами, які виникають у спілкуванні між домочадцями різного віку, стає те, що кожен з них – «продукт» зовсім різного часу. Кожне покоління формувалося в іншому середовищі і це створює величезний розрив між ними. Саме тому ставлення навіть до найпростіших речей у житті є зовсім різним, і саме в цьому полягають особливості сімейних конфліктів між поколіннями. Бажаєте приклад? Будь ласка! Більшість наших бабусь і дідусів, як правило, зберігають абсолютно марні (на наш погляд) речі, тому що в їх час ці речі було дуже важко купити. А ми, їхні онуки, навпаки, дуже легко ставимося до речей і часто міняємо ще цілком придатні до вживання речі на новіші та сучасніші – і це тому, що ми виховувалися в такий час, якому підходить визначення «епоха споживачів». Бурхливий розвиток технологій робить розрив між поколіннями ще більшим. Нові технічні пристрої з'являються так швидко, що старші люди просто не встигають адаптуватися до них. Хоча заради справедливості треба сказати, що деякі дідусі та бабусі виявляють несподівану гнучкість і починають із задоволенням використовувати ці пристрої. Але для багатьох такі поняття, як інтернет, мобільні телефони або MP3-плеєр є абсолютно абстрактними. І тоді вони починають бурчати: «Ну скільки можна сидіти перед цим комп'ютером?», навіть якщо людина в цей час заробляє гроші, тому що інтернет дав йому можливість отримати віддалену роботу. Ми навряд чи можемо вплинути на фактори, що сприяють розриву поколінь. Але є найголовніша причина, через яку цей розрив стає можливим – це наше небажання зрозуміти одне одного та спілкуватися один з одним. Скажімо, у нас немає часу, кожен наш день напружений до краю. Ми зайняті і змушені крутитися, як білки в колесі - чи не так ми зазвичай намагаємося знайти собі виправдання? Але це все – лише відмовки! Так, сьогодні життя непросте, так, ми повинні заробляти гроші – все це справді так; але той, хто по-справжньому любить ближнього і дбає про нього, той і на спілкування час знайде.

Як можуть складатися відносини

Як ми вже говорили, сімейні конфлікти міжпоколіннями можливі тоді, коли існує нерозуміння між різними віковими групами та/або відсутність поваги, як правило, у молодших по відношенню до старших. Молодому поколінню буває важко зрозуміти, що старші теж були такими молодими, що вони зробили свій внесок у суспільство і що, хоч вони й стали менш активними через свій вік, вони, як і раніше, розумні і мають багатий досвід, який може бути корисним іншим. Старшому поколінню, можливо, важко миритися з поведінкою молодих людей. Вони бачать, що молодь зараз має більше можливостей, ніж вони мали свого часу, і що молодше покоління не має тих труднощів, які колись переносили вони. Літні люди не можуть зрозуміти, що молоді люди сьогодні стикаються з різними проблемами, пов'язаними з особливостями сучасного суспільства, і не можуть визнати, що ці проблеми по-своєму теж дуже непрості. Але є приклади конфліктів поколінь, що відбуваються на іншому ґрунті. Деяких може дратувати необхідність піклуватися про хворого старого родича. Вони можуть дуже сильно любити цю людину, але ж доводиться постійно йти на якісь жертви у своєму житті, щоб здійснити цю турботу. Крім того, сам старший родич може почуватися винним і вважатиме себе тягарем для своєї сім'ї. Це може призвести до депресії та послужити додатковим джерелом ускладнення у відносинах. Старіння часто несе з собою дискримінацію або упередження проти людей певного віку, і це є основною причиною конфліктів між поколіннями.

Молоді бабусі і дідусі

А ось вам ще приклад:у молодих ще батьків діти дорослішають, створюють сім'ї, народжуються онуки. Народження перших онуків зазвичай застає багатьох людей середнього віку зненацька. Вони ще не готові до нової ролі, тому що живуть своїм, повноцінним та активним життям, і ще сповнені амбіцій. А доньки чи сини, створивши сім'ї та народивши дитину, раптом розуміють, що зовсім не вчасно виявилися скуті по руках та ногах. Їм ще треба вчитися, треба працювати, та й молодість бере своє – хочеться продовжувати спілкуватися з друзями, сходити в кіно, збігати на танці, з'їздити на екскурсію… І починаються конфлікти. Молоді не розуміють, що вся відповідальність за виховання дитини лежить тільки на них, їм важко виявитися замкненими у чотирьох стінах. Не розуміють вони й того, що дідусі та бабусі теж сповнені енергії, у них є якісь свої плани, та й працюють у цьому віці ще практично всі предки. Інший приклад – повна протилежність першому. Бабуся тягнеться до онуків, але невістка не дає їй з ними поратися. Всі поради свекрухи відкидаються, тому що невістка з ними не погоджується. І це стосується не лише дітей. Звички та правила у різних сім'ях можуть відрізнятися навіть у дрібницях, не кажучи вже про важливіші питання. Адже конфлікти часто починаються з дрібниць... Ось ще приклад: свекруха завжди до сніданку подавала своєму синові булочку, намащену олією. А молода невістка, швидше за все, бореться за здорове харчування, і тому перевела чоловіка на йогурти. Свекруха переживатиме, що син залишається голодним, а невістка нервуватиме, що свекруха псує її дружину здоров'я. Невдоволення накопичуватиметься, і одного разу воно переросте у конфлікт.

Як вирішити ці проблеми?

Співіснування поколінь не має якихосьфіксовані правила, але вирішення проблеми знайти все ж таки можна. Найголовніше, на чому ґрунтується попередження та вирішення сімейних конфліктів між людьми різного віку – це вміння та бажання з'ясовувати різні точки зору, переживання ситуації з урахуванням інтересів обох сторін. Як ми можемо краще зрозуміти один одного, якщо ми такі різні? Як ми можемо інших зробити більш чутливими до ситуації? І як можна допомогти людям розширити свої уявлення про молодість та про старість? Все залежить від конкретної ситуації та від конкретної сім'ї. Ось основні «інструменти», за допомогою яких можна виправити складну ситуацію:

Ідентифікація проблеми;

Роз'яснення причини займаної позиції і прояв емпатії (співпереживання);

Вжиття заходів до усунення конфлікту;

Зміна ставлення до подібної ситуації: розуміння позиції протиборчої сторони усуває можливі конфлікти в майбутньому. Розуміння - найкраща профілактика конфліктів.

Діти і конфлікт

Наведені приклади, звісно, ​​не вичерпуютьусі можливі варіанти конфліктів між поколіннями. Діти, що підростають, теж часто стають джерелом конфліктів. Один тільки перехідний вік – навіть у цілком благополучних сім'ях. скільки проблем із собою несе! Щоправда, профілактика конфліктів батьків із підлітками нами зараз розглядатись не буде, це окрема тема. Але не сказати про те, що будь-яка сварка батьків має сильний несприятливий вплив на дитину, ми не можемо. Навіть якщо дитина зовсім маленька і ще нічого не розуміє з того, що говорять дорослі, вона починає плакати практично відразу після того, як батьки почнуть сваритися. Діти сприймають підвищені тони батьківської розмови як загрозу своєму благополуччю. Ті дітлахи, які старші, теж дуже болісно сприймають конфлікти батьків. А якщо винуватцями конфлікту стають діти? Якщо вони завинили, і лаяти і карати доводиться їх самих? Звичайно, життя є життя, конфлікт може виникнути будь-якої миті, і захистити наших дітей від негативного впливу стресу не завжди виходить. І тут перше місце виходить вже профілактика нервових захворювань в дітей віком. Як ви запитаєте? Потрібно навчитися грамотно сваритися. І дітей лаяти треба також грамотно. Це означає, що батьки не повинні вдаватися до приниження та глузування, ні в якому разі не повинні використовувати ненормативну лексику або допускати фізичне насильство, навіть якщо це тільки ляпас або потиличник. Це означає, що під час конфлікту слід використовувати раціональні аргументи. Батькам ніколи не можна забувати, що діти щохвилини навчаються в них поведінці та спілкуванню з іншими людьми, тому навіть у хвилину найбільшої агресії не варто подавати їм поганий приклад. Крім того, після сварки зі своїм сином необхідно знайти можливість для примирення з ним, і ви обов'язково маєте висловити свою любов до дитини. Ваше чадо має відчути, що вже все добре, криза минула, і вона, як і раніше, дорога вам.

Врегулювання сімейних конфліктів

Профілактика, попередження та вирішення сімейних конфліктів залежить від вашого ставлення до них. Перш за все навчитеся правильно діяти під час сварки:

• Визначте проблему. Чітко і спокійно обговоріть її з домочадцями, звертаючи увагу на свій тон і слова, які ви вибираєте, щоб висловити свої почуття;
• Обговоріть виявлену проблему;
• Якщо дискусія загострюється і починає переростати у сварку, зробіть перерву, щоб всі могли охолонути і повернутися до спокійного обговорення;
• Придумайте вирішення проблеми і колективно узгодьте його;
• Застосуйте ваше рішення на практиці. Ви повинні діяти відповідно до рішення, для того щоб конфлікт був дійсно вичерпано.

Сьогодні родина чомусь не у пріоритеті.Бізнес, успіх та гроші для багатьох стали метою номер один. Але ми маємо приділяти увагу найголовнішому у нашому житті – нашим рідним та близьким. Решта може почекати. Тільки тоді сімейний конфлікт стане дуже рідкісним гостем у вашому будинку. Радимо почитати:

Comments

comments