"Ваша кицька купила б віскас", - стверджуєвідомий рекламний слоган. І як не дивно, цього разу реклама нас не дурить. Незважаючи на наші заборони чи благання, будь-яка кішка вчинила б саме так (якщо, звичайно, цей корм їй до смаку). Тому що робить кішка лише те, що вважає за потрібне і те, що їй подобається. І в цьому вся суть котячої натури. А тому виховання кішки часом коштує господарям і даремно витрачених нервів, і роздертих рук, і сліз образи. Однак є один маленький секрет, а точніше психологічний (зоопсихологічний) прийом, який робить цю проблему легкорозв'язною.
Секрет успішного виховання
Так-так, саме з розуміння цієї простої істинивсе й починається. Власне саме виховання кішок зводиться лише до корекції котячої поведінки. А правильно скоригувати його можна лише в тому випадку, якщо вдасться переконати кішку в тому, що вона сама цього хоче. Тобто в тому, що зміни у поведінці кішки викликані виключно її власним бажанням. Такий метод вважається найгуманнішим і найефективнішим методом виховання. І ще одна додаткова умова успішного для вас і для кішки виховання – чим раніше почати, тим більшого ефекту можна досягти. Погодьтеся, що виховувати легше, ніж перевиховувати. Але навіть якщо ви зіткнулися з необхідністю саме перевиховання, успіх цілком досяжний, якщо дотримуватися деяких правил. А саме: хитрість, терпіння та наполегливість з вашого боку, довіра та розуміння з боку кішки. Давайте почнемо розуміння секрету успішного виховання кішок з початку, тобто з того моменту, як у вашому будинку з'явилося кошеня.
Виховання в ранньому віці
Хороша поведінка дорослої кішки чи кота – церезультат правильного виховання кошеня. Бо якою була тварина в ранньому віці, такою і залишиться, будучи особистістю, що подорослішала. Це аксіома. Тому, які б ніжні почуття ви не відчували до маленького кошеня, не дозволяйте йому робити те, чого не дозволили б дорослій тварині. Так, наприклад, незграбні спроби малюка видертися до вас на плече, чіпляючись за ноги та одяг, найчастіше викликають лише розчулення. Але уявіть собі в цій ролі поважілу кішку, або того гірше – дорослого матерого кота? Неприємно – це лагідно сказано. Швидше за все, вам буде ще й боляче! А хто винен? Самі привчили. Тому припиняйте всі спроби кошеня поводитися з вами (і з іншими членами сім'ї) як із гімнастичними снарядами. Не дозволяйте йому мати звички, які у дорослого кота стануть небажаною (з вашої точки зору) поведінкою: дряпання меблів і стін, розкопування землі в квіткових горщиках, лазіння по столах, випрошування ласих шматочків та інше та інше. Поки ваш вихованець ще малий, йому достатньо буде різкої зміни тону вашого голосу, щоб припинити пустувати. Тому дозвольте собі суворі та різкі нотки у заборонних фразах: «ні!», «Не можна!», «Перестань!». Надалі тварина правильно реагуватиме не тільки на тон, а й на самі слова. Тільки не забувайте, що в інші моменти розмовляти потрібно з ним ласкаво та спокійно, і не забувайте заохочувати малюка за правильне розуміння ваших заборон. До речі, заборони не повинні поширюватися лише на кошеня. Якщо у вас є дитина, поясніть їй, що тварина - це не іграшка. Поводитися з ним треба дбайливо: не тиснути, не мучити обіймами та поцілунками, не бити і не кидати. Інакше кошеня буде змушене захищатися від такого насильства і пустить у хід кігтики та зубки. І така поведінка запросто стане для нього звичною, а результат – кусачий і дряпучий нервовий звір замість лагідного та ніжного кота. Виявіть твердість і наполегливість у справі привчання кошеня до лотка та кігтеточки: малюк швидко зрозуміє, чого ви від нього хочете. Кошенята на відміну від дорослих кішок менш настирливі і більш «зговірливі». Та й незалежність характеру у них поки що в зародковому стані. Тож користуйтеся моментом – виховуйте слухняного кота, поки він ще малий.
Як не можна виховувати кошеняти?
Ніколи! Ніколи не бийте його.По-перше, це просто нечесно – він менший і слабший, ніж ви. По-друге, це не найдієвіший метод виховання. По-третє, тварина може відповісти вам агресією (і це цілком нормально для котів). А по-четверте, кішка все одно не зрозуміє, за що ви її вдарили. А якщо й зрозуміє, то просто приховує образу і обов'язково пустує у вашу відсутність. Якщо ви прихильник фізичних методів впливу, то використовуйте пораду зоопсихологів: імітуйте поведінку кішки-мами. Як би вона заспокоїла дитину, що надміру розверезилася? Кішка в цьому випадку сильно, але м'яко натиснула б йому на ніс лапою. Спробуйте також зробити: доторкніться пальцем до носика кошеня і дайте йому зрозуміти, що він поводиться неправильно. І ще не можна, щоб кішка розуміла, що те, що заважає їй займатися «улюбленою» справою, походить саме від вас. Так, при вас вона, можливо, і не стане цього робити. Але обов'язково скористається моментом, коли вас немає поряд, і спробу повторить. Якщо спроба вдалася – пиши зникло. Вже ніщо не змусить її відмовитися від навмисного, вона все одно робитиме це знову і знову, але тільки за вашої відсутності. Тому для виховання кішок використовують інші, вже перевірені та дієві методи.
методи виховання
Тон вашого голосу. Этот метод следует использовать лишь для воспитания котенка. Со взрослыми животными такой фокус, как правило, не проходит. Так что крики, просьбы, строгие нотации вам не помогут. Бить его тоже бесполезно. Ну и как воспитывать кошку или кота в таком случае? Для воспитания взрослого животного попробуйте применить метод превращения приятного в неприятное. Создайте для кошки такие условия, чтобы проказы, которые она совершает с видимым удовольствием стали ей самой неприятны. А параллельно с этим поощряйте ее за то, что она изменяет своим привычкам. Так, например, если ваша любимица повадилась драть мебель, урча от удовольствия и наслаждаясь звуками рвущейся ткани, попробуйте пойти на следующую хитрость. Для начала приобретите когтеточку (лучше всего – специальную стойку) и подрежьте проказнице когти. Стойку натрите пахучей кошачьей мятой, а «место для царапанья» на мебели заклейте липкой лентой (липкой с обеих сторон). Вероятнее всего, из двух имеющихся вариантов кошка выберет стойку: та и пахнет приятно, и к лапам ничего не липнет. А если попытки вернуться к мебели кошка не прекращает, то при первом же коварном поползновении с ее стороны издавайте громкий звук, пугающий кошку. Можно, например, с силой хлопнуть в ладоши или по стене, стукнуть половником по металлической крышке от кастрюли или резко включить фен (миксер, пылесос). Главное, чтобы кошка вас при этом не видела! Тогда она честно решит, что страшные звуки издает мебель, к которой она приближается. А когтеточка-то молчит! Хорош для воспитания кошек и метод внезапности, когда «вдруг» и совершенно неожиданно для них происходит что-то неприятное или пугающее. Так, например, можно отучить кота запрыгивать на стол. Если водрузить на него пирамиду (обязательно неустойчивую!) из пустых жестяных банок, то при прыжке кот ее свалит, и банки с грохотом посыпятся вниз. Коту это однозначно не понравится! Если ваша четвероногая проказница обожает «шарить» в мусорном ведре, открывая крышку и переворачивая его, то предоставьте ей такую возможность. Только поставьте в ведро банку с водой (или в само ведро налейте воды). Открыв и перевернув ведро, хулиганка получит щедрую порцию неожиданного водопада. Наверняка это отобьет у нее желание повторить попытку. А если такое происходит не один раз, да еще, когда никого нет дома – значит «что-то в этой жизни не так» и ведро лучше оставить в покое. Но кошка сама должна прийти к такому выводу. Она ведь вообще «сама по себе» и никто ей не указ. А для правильного воспитания кошки метод «я сама» – самый главный и самый действенный: «Я сама не хочу больше делать то, что делала раньше». Если кошка так считает, значит, из вас получился прекрасный воспитатель. Ваша задача выполнена, если вы смогли убедить кошку в том, что она сама так решила. А помочь вам в этом поможет еще одна прописная истина. Суть ее в том, что кошка никогда ничего не делает вам «назло» – она просто выше этого. Она просто видит мир по-другому и просто делает то, что ей нравится и поступает так, как ей хочется. Такой уж у нее характер. И успешное воспитание кошки вовсе не значит, что характер этот нужно сломать. Да и невозможно это в принципе. Кошку можно напугать, озлобить, заставить вас любить или ненавидеть, но сломать – никогда! И нам есть чему поучиться у этих гордых животных. Советуем почитать:
