Синочку Дмитра Шепелєва та Жанни Фріске всього 4,5року. Але, виявляється, у хлопчика дуже насичене життя. І справа зовсім не в роз'їздах по всьому світу разом із татом. Платон не тільки ходить у садок, він ще й займається гімнастикою, вчить англійську. «Ну як, учить? Просто тусить із носієм мови», – пояснив тато. Крім того, Дмитро планує додати в розпорядок дня сина ще й заняття музикою. Але при цьому телеведучий зовсім не вважає себе прихильником активного виховання. каналу. — Це все батьківські комплекси та нереалізованість, які батьки намагаються компенсувати за допомогою власних дітей». Сер 30 2017 в 4:29 PDTЗараз хлопчик ходить до дитячого садка. Але не простий, а такий, де багато дітей із міжнародних сімей – ізраїльських, французьких. Ці хлопці наче і такі ж, як і наші. Але Дмитро вважає, що є якісь відмінності. «Вони інакше спілкуються. Теж б'ються, теж є забіяки, хтось махає палицею, хтось плаче. Але це, як мені здається, миролюбніше, ніж могло б бути. Хотілося б прищепити дитині таку відкриту манеру спілкування», – пояснює отець. Дмитро взагалі шокує підхід деяких батьків до виховання дітей. Він порівняв російських мам із американками: «Я бачив, як спілкуються діти на дитячому майданчику в Лос-Анджелесі та в Росії. Не лише їхнє спілкування між собою, а й як батьки з ними спілкуються. Там мами повзають разом із дітьми в пісочниці, не лають їх за те, що вони забруднили сорочку, порвали джинси, пісок у волоссі – їм нормально. А у нас кричать, б'ють своїх дітей, і це відбувається на дитячому майданчику. Те, за що в Америці можуть посадити, тут нормально». Публікація від Дмитра Шепелєва (@dmitryshepelev) Лип 6 2017 в 7:10 PDTА зараз Дмитро розмірковує, як бути з подальшою освітою сина. Він відразу заявив, що у домашнє навчання не вірить: Платон якраз у тому віці, коли йому потрібно багато спілкування, він тягнеться до інших дітей. А вдома хлопчика буде цього позбавлено. «Можна створити навколо дитини якийсь оазис благополуччя, спокою, безпеки. Але це дорого і безглуздо: рано чи пізно він виявиться віч-на-віч з дійсністю». Віддавати Платона у звичайну загальноосвітню школу чи ні – Дмитро поки не впевнений. Але точно знає, що не хоче, щоб син навчався у закладі, де все, як він висловився, «блакитна кров». «Це теж не про життя», – пояснив він. Своїм головним батьковим завданням Дмитро вважає зробити так, щоб син був по-справжньому щасливим: займався улюбленою справою і завжди був упевнений, що тато його в усьому підтримає. Ось і всі засади виховання. Втім, хіба цього замало?

Comments

comments