Варвара, дочка актора Михайла Пореченкова:
1/2Фото: “Централ Партнершип”Фото: особистий архів Варвари Пореченкової1. Улюблений предмет. Спочатку мені однаково подобалися всі, але потім більше цікавили гуманітарні. Найулюбленіший – російська мова.2. На які оцінки навчалися. Сподіваюся, школу закінчу з добрими оцінками. Поки навчаюсь на п'ятірки та четвірки.3. Куди збираєтесь надходити. На продюсерський факультет Школи-студії МХАТ. Думала про акторську професію (у 10 років Варвара зіграла головну роль у режисерському дебюті свого батька «День Д». – Прим. «Антени»), але таки артистом треба народитися. Розглядала і режисерський факультет, але зрештою зрозуміла, що в мене більше організаторських здібностей. Батько мій вибір підтримав. Здається, він радий, що я теж працюватиму в цій сфері.4. Найяскравіший спогад про школу. Напевно, це останній дзвінок. У нашій школі є традиція влаштовувати для 11-класників свято – щось подібне до вручення премії «Оскар». До кожного вигадують свою номінацію, роблять до них цікаві підводки. Минулого року наш клас вітав так випускників, а цього року свято влаштували для нас. Михайло Пореченков: – Я гуманітарій, тому мені найбільше подобалися література (це був найулюбленіший предмет) та історія. Навчався, скажімо так, нормально. Не розкриватимемо всі таємниці (сміється). Після школи я вступив до військового училища. Хотів сходити до армії, послужити Батьківщині. Крім того, мені здається, що всі хлопці люблять військову тематику, їм подобається зброя, і я не був винятком. Але до кінця навчання таки зрозумів, що треба йти до театрального інституту. Вся школа була одним чудовим спогадом, емоції з нею пов'язані лише позитивні. А незвичайним виявилося те, що закінчував я її за кордоном, у Польській Народній Республіці (батько актора працював на місцевій судноверфі, де будувалися кораблі для Радянського Союзу. – Прим. «Антени»). До речі, користуючись нагодою, хочу передати всім учителям велике привітання!
