Як вибрати школу для дитини: профільна, з ухилом, загальноосвітня

«До якої школи підете?»- світсько поцікавилася у мене одна з матусь в роздягальні дитячого сада.От несподіванки я гикнула. На момент цього питання синові ледь виповнилося п'ять років. «Навіть не замислювалася», - зізналася я.Мой відповідь співрозмовницю здивував. І вона натхненно почала перераховувати вже підібрані варіанти. Я слухала неуважно і ввічливо кивала, не маючи наміру забивати голову нічим подібним ще як мінімум рік. А даремно.Фото:GettyImagesВпритул цим питанням довелося зайнятися минулої осені. Скажу чесно, спочатку я взагалі не морочилася. Система «приписки» адрес до певних шкіл – у Петербурзі таку ввели кілька років тому – влаштовувала мене абсолютно. Жодних нічних вогнищ під вікнами шкіл, жодних багатокілометрових черг та перекличок. Без місця за партою не залишать, і слава богу. Благо вхід до найближчого храму науки за три кроки від мого парадного. Ідеально! Моя непохитність похитнулася після того, як я поговорила із сусідкою. Її старший син у вересні став першокласником цієї школи. І через два роки, якщо вони не переїдуть, їй доведеться віддати сюди ж ще двох хлопчиків-близнюків. — Прошу перевести дитину хоч кудись. Відмовляють, мовляв, місць нема. А я такого свавілля ще ніколи не бачила. І крадіжка, і здирство. Знання дають слабкі. Та й контингент не найприємніший - два звичайні перші класи і два корекційні, для розумово відсталих. Я, звичайно, не проти інклюзії, але ... »У цей момент я занервувала. Мені такого щастя точно не треба.

Потрапити в кращу

Вирішила обговорити питання з приятельками, уяких діти – наші ровесники. І зрозуміла, що по-перше безнадійно відстала від ситуації. По-друге, матусі начебто, борючись за якісну освіту, задовольняють насамперед власні амбіції. І, по-третє, перед батьківським натиском не встоїть жодна система. Потрібна прописка? Значить, буде! «Вибрала фізико-математичну школу. Найкраща в районі. Директриса на зборах одразу сказала, що всіх охочих взяти не зможе. Ну довелося купити реєстрацію та скористатися зв'язками». Це моя подруга Катька. У її сина Сашка поки що немає жодних явних схильностей до точних наук, та й у принципі до навчання. Йому б м'яч поганяти та мультики подивитися. Але мати вже все вирішила за нього. Питання, чи потягне він у середній школі ускладнену фізику, вона залишила без відповіді. «Йдемо або іспанську, або італійську. Без мов нині нікуди. На найближчий рік зробили прописку у знайомих, щоби піти до школи, цього вистачить. Ходімо туди на підготовчі курси. Вчитися там, звісно, складно». Це інша моя сусідка Юля. Вона віддає в перший клас своїх двійнят. Щоправда, чесно зізнається, що не впевнена, що дівчатка потягнуть навантаження. Тим більше, що охочих потрапити туди багато і класи виходять занадто великими: по 30-35 осіб. Так, тепер і таке можна, у 2016 році із СанПіНу виключили норму, за якою у класі має бути не більше 25 учнів.Фото:GettyImages «Ну репетитора, якщо що, візьмемо», – зітхає Юля. Репетитора, Карле! Першокласникам, яким просто потрібно освоїти шкільну програму. «Віддаємо пацана в кадетський клас. Нехай росте чоловіком». Це тато Кирило. Син у нього найніжніший хлопчик-кульбаба, з якого батько вирішив виростити справжнього чоловіка. Якщо, звичайно, йому насамперед не поламають психіку. Мама хапається за голову, але проти слова чоловіка не йде. «А ми йдемо до приватної школи. Дорого, звісно, 25 тисяч на місяць. Але там на чолі кута особистість, а не оцінки. Їм їх навіть не ставлять, працюють за системою заліків. Європейська освіта. І класи невеликі». Ось мені прямо самій захотілося в цю школу. Почала випитувати у мами нашого одногрупника подробиці. Виявилося, що «особистість» – це чудово, але обов'язкову програму там пройти встигають не завжди. Та й освіта там виключно початкова. А класи невеликі – буває 10 чоловік, а буває і всього 2. Я уявила, як ця «особистість» прийде після такого дбайливого ставлення до масового п'ятого класу звичайної школи, і мені стало погано. Ні, дякую, нам таке не підходить.

Дітям це неважливо

Може, я чогось не розумію?З цим питанням довелося піти до дитсадкового психолога. Мовляв, чи не погана я мама, якщо не прагну прямо зараз запхати дитину до профільної школи? Можливо, вже треба зі шкіри геть лізти, щоб потрапити до якогось гуманітарного ліцею? — У моїй практиці безліч прикладів, коли дитина, яка прекрасно малює клас, у сьомому закидає живопис і захоплюється математикою. Або, навпаки, фанат спорту раптово починає писати непогані вірші та оповідання. Досить, якщо обрана школа буде просто гарною. А є у неї профіль чи ні, першокласнику все одно. Зрозуміло, що батьки обирають ліцеї та гімназії в надії на те, що там будуть найкращі умови, але вони не враховують, що сучасні діти мають стільки додаткових навантажень, що посилена програма може їм просто нашкодити.Фото: GettyImagesP. S. Все логічно.Але до школи при будинку все одно не хочеться. Навіть на просто хорошу вона, за всієї моєї поваги до її педагогів, не тягне. Питання вирішили швидко: прописалися до старої квартири чоловіка. До неї приписана також сама проста школа. Але батьки відгукуються про неї дуже тепло, кажуть: там підтримують у дітей бажання вчитися. Ось до неї ми й подали документи. Тому що, на мій погляд, у школі важливо саме це. А профіль додасться.