Ви мрієте, щоб ваш син пішов вчитисяна економіста, а чи він при цьому терпіти не може математику? Ви з самого його народження хотіли, щоб він став знаменитим лікарем, а ваш малюк, побачивши краплі крові, непритомніє? Дуже часто можна спостерігати неприємну картину, коли батьки обирають майбутню професію своїм дітям, не враховуючи їх побажання та переваги. У кращому разі дитина принесе диплом, подарує його мамі з татом, після чого піде здобувати другу освіту. У гіршому – син працюватиме все життя на нелюбимій роботі, ненавидячи начальника, колег та підлеглих. Тому дуже важливо розібратися з талантами та смаками свого малюка. Запам'ятайте, ваше дитя – це річка. Ви можете лише трохи перенаправити його в потрібне русло. Але повністю змінити течію не вдасться.
Головні правила при виборі майбутньої професії
Враховуємо бажання, здібності та можливостіребенка Итак, первым делом вы должны определиться с тем, что интересно школьнику. Ведь очень важно, чтобы ваш ребенок очень сильно любил свою будущую профессию. Недаром говорят, если работа совпадает с хобби, то человеку не приходится трудиться ни одного дня в жизни. Так, к примеру, если малыш любит животных, он может стать ветеринаром, экологом, зоологом. Сын любит мастерить, ремонтировать и строить? Почему бы ему тогда не пойти на инженера конструктора. Девочкам, любящим рисовать, можно быть не только художницами. Архитектор, дизайнер, фотограф – это лишь малый список профессий, где точно пригодятся ее способности. Также не забывайте о способностях школьника. Попросите его решить сложную задачу и понаблюдайте за тем, как он себя будет вести. Сможет ли он высидеть 2 часа без перерыва или же будет отвлекаться по пустякам. Будет ли он просить помощи или же постарается сделать все самостоятельно. Именно от его усидчивости, лояльности и характера зависит то, как сложится его карьера в дальнейшем. Выбирая профессию школьнику, учитывайте его темперамент. Если сын общительный, заводила, любит быть в центре внимания, ему придется по душе работа, где нужно уметь контактировать с людьми. И наоборот, спокойному, тихому человеку лучше выбрать занятие, где не нужно будет постоянно переживать и нервничать. Детям, которые с легкостью разбираются в цифрах, можно связать свою жизнь с математикой, программированием, инженерией. Лингвистам стоит податься в писатели, журналисты, юристы, филологи или учителя. Не стоит переживать, если школьник делает в сочинении по 10 ошибок, причем в каждом предложении. Главное – содержание. Ведь грамотно писать, но не цеплять читателя словом – это намного хуже. Физически сильным детям можно пойти в спорт. Обычно такие школьники очень плохо учатся, зато в футбол, баскетбол или хоккей они играют лучше всех. Не стоит пресекать эти задатки на корню — дайте возможность выйти в высшую лигу. В крайнем случае, ребенок потом сможет получить второе образование или отучится заочно. Кстати, спортсмены неплохо зарабатывают и пользуются популярностью. Эмоциональные дети, обладающие огромной харизмой, могут пойти в актеры. Не волнуйтесь, если у ребенка не удастся поступить с первого раза на театральный факультет. Многие знаменитости пытались пробиться на арену славы по 3-4 раза. Главное – оказать психологическую поддержку. Не давим на детей Династия – это, конечно же, хорошо, но только в том случае, если школьнику занятие родителей действительно интересно. В противном случае ребенок может стать в позу, отказавшись продолжать учебу в школе и поступать в университет. Максимум, что вы можете сделать, так это сводить свое чадо к себе на работу, дать почитать нужную литературу и т.д. Но ни в коем случае не стоит напрямую говорить о материальных благах. В этом возрасте дети не всегда понимают ценность денег, влияния и связей. Не нужно упрекать или намекать на то, что сын не сможете содержать вас или свою семью. Иначе он будет делать все назло вам, позабыв о своих желаниях. К тому же в нашей стране ситуация с зарплатами может резко измениться. Не обращаем внимания на аттестат Научитесь расставлять приоритеты. Естественно, невозможно за одну минут определиться с тем, на кого должен идти учиться ребенок. Родители обязаны задумываться об этом с 5-8-х классов. И если вы уж определились, то делайте основной упор на предметы, которые действительно пригодятся в дальнейшем. Запомните раз и навсегда — все знать невозможно. Конечно, приятно, когда малыш отличник и лучше всех учится, но в таком случае знания у него будут поверхностные. Но ни при каких обстоятельствах не давайте ребенку расслабляться, делая поблажки в учебе. Пусть он учится на четверки, но тройки не допустимы. Максимум – 1-2, не более. И то только по тем направлениям, которые ему даются с трудом. Для профильных предметов обязательно нанимайте репетиторов. Разграничиваем мечты и реальность Если ваш ребенок выбрал профессию, которую он вряд ли сможет освоить, попытайтесь ему это мягко объяснить. Все мы в детстве мечтали стать летчиками, космонавтами, учителями. Повзрослев, большинство из нас начинает реально смотреть на вещи. Но остаются единицы, которые глядят на мир сквозь розовые очки. Конечно же, если у вашего сына есть задатки футболиста, смело поддерживайте его начинания. Поющую дочку лучше отправить на вокал. Однако будет бессмысленно выбрать для ребенка профессию актера, если он боится выступать на публике. Не смотрите на таланты детей глазами любящей матери. Оценивайте так, словно вы строгий критик, ведь от этого зависит будущая жизнь маленького человечка. 
Як допомогти дитині з вибором майбутньої професії
Складаємо список Візьміть аркуш паперу тарозпишіть на ньому кілька варіантів, які підходять для дитини. Не забудьте вказати вимоги, які пред'являються до абітурієнтів під час вступу та до майбутніх працівників. Так, наприклад, сьогодні дочка зможе на відмінно здати біологію або хімію, щоб навчатися на лаборанта. Але подумайте, чи вдасться їй надалі препарувати щурів? Після цього покажіть список дитині. Школярі лише доведеться вибрати дві-три професії, які йому більш-менш подобаються. Звісно, погано, якщо це будуть різні напрямки. У такому разі малюкові доведеться ще раз вирішувати, куди краще піти, особливо якщо він вдало складе іспити. Інформація про професії Якщо дитина вибрала професію, дайте підлітку можливість зануритися в неї з головою. Майбутній журналіст може безкоштовно постажуватись у місцевій газеті, медик – попрацювати волонтером у лікарні. Лише після цього школяр зможе зрозуміти, чи справді йому це заняття до душі. Адже багато хто з них навіть не усвідомлює, які труднощі чекають у тій чи іншій ситуації. Погодьтеся, у більшості випадків скласти уявлення про посаду льотчика, стюардеси чи співачки ми можемо лише на основі кіно. Там завжди все гладко, ідеально та цікаво. Насправді це набагато складніше, ніж нам здається на перший погляд. Проходимо тест на профорієнтацію Сходьте з дитиною в цент зайнятості, де її попросять відповісти на низку питань. Після аналізу та підбиття підсумків фахівець надасть низку професій, для яких ваш малюк підходить. Такі самі тести проводять у деяких школах, тільки батьки на них не звертають особливої уваги. Але не варто надто серйозно ставитися до такого оцінювання. На результат міг вплинути поганий настрій, страх не правильно відповісти і т.д. До того ж при складанні тесту психологи не враховували характеру кожного конкретного індивідуума. Запитання вигадувалися для широкої аудиторії, а не саме для вашого випадку. Вивчаємо ситуацію на біржі праці Сотні безробітних економістів, юристів, філологів та істориків не можуть знайти місце під сонцем. Без досвіду роботи на такі посади рідко когось беруть, оскільки в цій сфері є багато професіоналів. Тому краще обирати професію, яка завжди буде затребувана, незалежно від економічного становища в країні. Це – інженери, вчителі, медики, будівельники, програмісти, кухарі. Природно, майбутній претендент має добре розумітися на своїй справі.
Помилки при виборі майбутньої професії
Нав'язувати свою думку – це пів біди.Погано, коли батьки зовсім не беруть участі у житті дитини. Школярі обирають майбутню професію, не враховуючи реалії нашого життя. У результаті він даремно навчається 5-7 років, а потім йде працювати не за фахом. На сьогоднішній день існує шість найпоширеніших помилок, які щорічно здійснюються абітурієнтами.
- Відсутність інформації про професії
Як дитина може щось вибрати, не маючи обце уявлення? Застаріла інформація чи ідеалістичні уявлення про конкретну посаду можуть зіпсувати життя майбутньому працівникові. Часто діти орієнтуються на престижність професії чи можливий заробіток. Але ніхто їм не пояснив, що спочатку доведеться багато працювати, лізти по головах, забувати про сім'ю, щоб стати начальником чи відкрити свій бізнес. До того ж утриматися на плаву вдається, на жаль, не багатьом.
- Незнання власних можливостей
Так уже склалося, що людина не може правильнооцінити себе та свої здібності. Він їх або перебільшує, вважаючи себе генієм і суперменом, або занижує, думаючи, що він не годиться. І в тому, і в іншому випадку досить складно вибрати собі напрямок, в якому можна буде рухатися.
- Невміння розставляти пріоритети
Ніколи не проводьте лінію між навчанням тамайбутньою роботою. Хороші оцінки не говорять про справжні здібності підлітка. Не обов'язково любити математику, щоб уміти вирішувати завдання. Також не потрібно бути відмінником, щоб захоплюватися біологією, комп'ютерними технологіями чи медициною.
- Боязнь бути відкинутим друзями
Ще одна помилка – перенесення свого ставлення налюдини, яка обіймає ту чи іншу посаду. Приміром, підліток може боятися, що друзі відвернутися від нього, якщо він піде вчитися на міліціонера чи даішника. У такому разі поясніть дитині, що знайомі повинні сприймати людину такою, якою вона є. І в кожній професії зустрічаються і добрі, і погані люди. А людей, наділених владою, зазвичай усі бояться чи недолюблюють.
- Йти за натовпом
Непоодинокі випадки, коли школярі надходять «закомпанію». Так завжди роблять або закохані голубки, або найкращі друзі. Але, на жаль, така професія подобатиметься лише одній людині. Другому ж доведеться виконувати свої обов'язки, бо так треба.
- Невміння вибрати хороший інститут
Вчитися на бюджеті у державномууніверситеті чи на комерції у приватному – тут все залежить від ваших фінансових можливостей. Головне – щоб у вибраному вами закладі викладали добрі професори. Відмінно, якщо на кафедрі практикую поїздки закордон. А от чого не варто робити, так це вступати до неакредитованого навчального закладу з напівзруйнованою будівлею. Можливо, філологи та історики впораються без комп'ютерного обладнання, але програмістам, хімікам, фізикам та іншим студентам буде туго. Адже від отриманих знань та від престижності університету (інституту, коледжу, академії) залежить майбутня зарплата та працевлаштованість вашої дитини.
Що робити, якщо дитина не хоче далі вчитися
Насамперед слід поговорити з підлітком,щоб зрозуміти, чому він вирішив відмовитись від навчання. Можливо, він просто не визначився з вибором професії чи не хоче витратити 5 років. У такому разі дайте йому один рік. Нехай він попрацює офіційно. При цьому обов'язково беріть у нього частину зарплати на їжу, оплату житла. Раз він захотів стати самостійним та дорослим, нехай одразу відчує гіркий смак свободи на собі. Друга причина може критися у труднощах із фінансами. Не всі діти хочуть навчатись за рахунок батьків. А надійти на бюджет, на жаль, може не кожен. Тут є два способи вирішення проблеми: або дозволити заробити, або дати в борг. Поставте умови, що після закінчення університету дитина щомісячно виплачуватиме певну суму. Також нерідко діти сподіваються на те, що їм дістанеться у спадок сімейний бізнес. Прийти на все готове, не доклавши для цього жодних зусиль, що може бути простіше. Розумні батьки в таких випадках не ставлять синів чи дочок біля керма, а змушують починати, наприклад, з помічника директора, пересічного менеджера чи продавця. Така вже психологія людини – вона не цінує те, що дістається їй задарма.
Навіщо вступати до ВНЗ: відповідайте на питання правильно
Підліток ставить за приклад людей, які і безосвіти досягли непоганих успіхів? Не варто переконувати дитину, що це лише одиниці. У такому віці школярі рідко слухають батьків чи вчителів. Потрібно дати йому суттєвіші та цікавіші докази, які змусять замислитися.
- зв'язки
На факультеті разом із вашою дитиною будутьнавчатись діти, які надалі, можливо, займуть серйозні пости. Зберігши теплі дружні стосунки з одногрупниками, ваш син завжди зможе звернутися до них за допомогою у скрутній ситуації.
- розвиток
Тільки в університеті люди вчаться багатьомхитрощі, про які не всі фахівці знають. Окрім знань та вмінь, наставники змушують своїх учнів думати. Відповісти на добре, витягнувши нещасливий квиток - легко. Подискутувати з деканом – простіше простого. Головне – навчитися обстоювати свою думку.
- комунікабельність
Якщо порівняти школяра та випускника ВНЗ, тоце будуть дві абсолютно різні людини. Навіть найсоромливіші студенти розкриваються на семінарах, конференціях та інших серйозних заходах. І, що важливе, ваше чадо навчиться бути самостійним. До речі, постарайтеся пояснити дитині, що на хорошу посаду шкільної освіти буде мало. І якщо на початку відсутність диплома йому не заважатиме, то надалі, коли вибір стоятиме між ним та його колегою, перевагу віддадуть другому.
