Я не порівнюю Сашу з іншими дітьми. Для мене він найкращий, розумний, талановитий, як для будь-якої мами. Завдяки нашій няньці-філіппінки, яка розмовляє з дитиною тільки англійською, Саша в чотири роки прекрасно володіє цією мовою. Син займається шахами, ходить на гімнастику, бере уроки фортепіано. Для хлопчика, я переконана, важливо розвиватися фізично, інтелектуально, виховувати силу волі - коли не хочеш, а треба. Величезне спасибі чоловікові (Сергій - бізнесмен-ресторатор. - Прим. «Антени») за те, що із задоволенням водить його на заняття. Кращого батька для своєї дитини навіть уявити не могла! Коли тато приходить з роботи, у них починаються своєрідні чоловічі ігри: бійки, загортання один одного в ковдри, вони бісяться, кричать, верещать. А я навпаки - сина тискати, купаю в поцілунках-обіймах.Фото:Persona Stars Зовні Олександр Сергійович схожий на батька, такий же чорненький і кароокий, і на мене зовсім маленьку. І на Кіркорова, як полюбляють відзначати журналісти. Пам'ятаю, ми збиралися із сином на день народження до сина Філіпа, я показала Саші фото Мартіна. Запитала: Хто це? Сашко каже: "Я". Ми тоді щиро посміялися. Вся справа в тому, що мій чоловік і Пилип - обидва східні красені, кароокі брюнети. До того ж я не раз говорила, що й у моїй зовнішності наші спільні знайомі знаходили схожість із Пилипом. Ось це все й відбилося у синові. Але дітки швидко ростуть і змінюються. У звичках Сашка теж більше схожий на тата, вони однаково хмуряться, коли злиться. Але є у сина безглузда звичка грюкати дверима, коли йому щось не подобається. Це не схоже ні на мене, ні на Сергія, намагаємося боротися, але поки що марно. Емоційний хлопець росте! Коли була вагітною, багато читала про розвиток дитини до року. Нині часу на читання катастрофічно не вистачає. Прислухаюся до жіночої інтуїції, невеликого життєвого досвіду, а в якихось питаннях раджуся з мамою. Моя матуся дуже м'яка, стримана, добра, мудра. У мене теж є всі ці якості, але я суворіша, часом запальна, абсолютний педант у питаннях чистоти. Не дозволяю, наприклад, дитині розкидати речі. Бабуся ставиться до цього спокійніше. Я ж накладаю заборони на багато, що дозволяли мені з братом у дитинстві. А часом буваю дуже нетерплячою. Через що чоловік іноді іронізує: «Настя, незрозуміло, хто з вас молодший – Сашко чи ти?» У цьому сенсі я ще не дозріла, і син змінює мене та виховує, за що я йому дуже вдячна.