Марія Порошина фотоМарія ПорошинаФото: PhotoXPress.ru— Дівчинка народилася 3 лютого, — поділилася Наталя Красноярська. — І мама, і донька почуваються добре. Внучку поки що бачила тільки на фотографіях. На кого схожа, важко сказати, все-таки дуже маленька дитина. Але гарненька! Сестриці її появі дуже раді, просто в кайфі. Усією сім'єю готувалися, купували все необхідне, прибирали у будинку. Серафима (середній доньці актриси 10 років. — Прим. Wday) учора навіть записала відео з вітанням. Читала вірші, падала навколішки, дякувала мамі за сестричку. Відправили ролик Маші, щоб вона подивилася його у пологовий будинок. Донька до останнього працювала, до 20 січня. Вимушена була через контракт: зйомки мали закінчитися в листопаді, а розтяглися аж до січня. За словами Наталя Петрівни, ім'я малечі поки не обрали. Але збираються визначитись найближчим часом. Тепер у 42-річної актриси четверо доньок. Старша, Поліна, народилася у цивільному шлюбі з колегою по цеху Гошею Куценком. Нині дівчині 20, вона й навчається у театральному. У шлюбі з актором Іллею Древновим у Порошиної народилися Серафима (зараз їй 10) та Аграфена (їй 5). Він же став батьком молодшої доньки. — Я була єдиною дитиною в сім'ї і весь час просила, щоб мені подарували братика чи сестричку, — зізнавалася актриса в інтерв'ю Woman's day. — А краще не одного: хотілося, щоб у хаті було більше народу. Але, на жаль, цього не сталося. У дитинстві я дуже сумувала одна вечорами. Мої батьки працювали, і я часто залишалася з прабабусею. Ми грали в шашки, читали книжки, писали вірші на записочках (була в нас така гра), і під час цих занять прабабуся часто засинала. А я її будила і обурювалася: «Як же так, мені вже й пограти нема з ким?» Прабабуся розповідала мені про свою маму. Вона закінчила Інститут шляхетних дівчат, ходила в білому мереживному комірці, круглих окулярах і з молитвословом, бо була дуже побожною людиною. І мала вісім доньок. Ось про таку велику сім'ю я і мріяла для себе. З народженням третьої дитини у мене з'явилося нове відчуття, я зрозуміла, що скільки б не було дітей, вони все в радість. У мене з'явилося відчуття великої родини, про яку я мріяла у дитинстві, і це чудово. Звичайно, було б цікаво спробувати себе й у ролі мами хлопчика, але в нас такі дівчатка, що гріх скаржитися.

Comments

comments