Погляд крізь час
Кафе де флорОсь за столиками вуличного кафе веселодебатує гурток сюрреалістів під проводом молодого іспанця Далі та його російської дружини. А ось не менш молодий, але вже визнаний метр – Пікассо – кидає три штрихи на білий лист і цим начерком розплачується за обід. Дух богеми все ще витає у ресторанчиках, кабарі, кабачках, де колись шукали натхнення Оскар Уайльд чи Поль Верлен. Звичайно, час назад не повернути, і все ж таки, як приємно випити терпкого глінтвейну за старовинним столиком, до якого скромно так прибита табличка: «тут сидів Ренуар». То де ж знайти подібний столик? Місць досить багато, ми розповімо про найзнаменитіших Богомний Париж Так, саме столиця Франції століття тому була серцем богемного життя Європи. Тому про її уславлених ресторанчиків скажемо окремо. Найвідоміші кафе в Парижі це «Швидкий кролик» та «Два млини» на Монмартрі – ті, що «засвітилися» у фільмі «Амелі». А ще «Кафе де Флор» та «Прокоп» у Латинському кварталі – раніше тут збиралася творча біднота на кшталт Утрілло та Модільяні, а сьогодні там, кажуть, можна зустріти Катрін Денєв, Жан-Поля Бельмондо та інших французьких знаменитостей.
«Швидкий кролик»кокетливий червоний будиночок із зеленими віконницями та чудовою вивіскою, на якій юркий кролик в останній момент вискакує з каструлі кухаря. Колись це була сільська забігайлівка під назвою «Кабаре вбивць». Тут, щоправда, нікого не вбивали – лише вели словесні поєдинки на навкололітературні теми. У 1902 році знаменитий шансоньє Арістид Брюан купив цей кабачок і замовив своєму другові Анрі Жилю нову вивіску. Він і намалював кумедну вивіску, від якої й походить назва закладу. Не всі відвідувачі, проте, шанували монмартрських художників та їх сучасний живопис. Один письменник якось, бажаючи посміятися над їхньою «мазнею», у присутності багатьох свідків прив'язав до хвоста ослиці кисть і підставив полотно. «Художниця» попрацювала на славу. Її шедевр, названий "Захід сонця над Адріатикою", потрапив до Салону незалежних художників, мав оглушливий успіх і був проданий за 400 франків!
Нинішні господарі досі плекають у«Швидкому кролику» творчу атмосферу Вечорами багато хто приходить сюди випити вишневої наливки та послухати французький акордеон. У напівтемному зали пісні підхоплюють усі присутні і вже важко розібрати, хто тут відвідувач, а хто артист. Один за одним сюди входять співаки, коміки, міми, і після свого виступу поспішають далі. до наступного богемного закладу. Наприклад, у Галетт – один із двох знаменитих паризьких вітряків (другий Мулен Руж). Мане, Ренуар, Ван Гог, Тулуз-Лотрек – всі вони малювали цей мальовничий куточок Монмартру. По всій Європі Кафе Americain вважається найбільшим із великих кафе такого богемного міста, як Амстердам. Досить сказати, що саме тут Мата Харі влаштувала прийом із нагоди свого весілля.
Кафе Bewley’s Oriental Café знаходитьсяу Дубліні. У нього цікава історія. Свого часу в цьому закладі любили шукати натхнення два гіганти ірландської літератури: Оскар Уайльд та Джеймс Джойс. Bewley’s Oriental Café славиться чаєм Bewley’s і сніданком Bewley’s. Кава-хауз Central була відкрита у Відні в XIX столітті. За словами Троцького, саме у цьому кафе зародилася російська революція. Де, як не тут, скуштувати справжню каву по-віденськи та найсмачнішу яблучну. Кафе Opera у Стокгольмі лише вдень є місцем для культурного чаювання, вночі це – нічний клуб. В Opera сиділи і Грета Гарбо, і Інгрід Бергман. Однак набагато свіжіша пам'ять і про візит Мадонни до цього стокгольмського закладу. Гурмани радять скуштувати тут на обід оселедець під маринадом та запити чаркою міцного Aquavit.
Кафе Florian розташоване в самому серці Венеції,на площі Святого Марка. Внутрішнє оздоблення з муранського скла захоплює сучасних туристів майже менше, ніж свого часу Казанову, Байрона, Гете і Пруста. Відвідавши Café Florian, обов'язково варто скуштувати шматочок торта haute-couture. Екстравагантне кафе Metropole було засноване в Брюсселі в XIX столітті і прославилося набагато більше, ніж готель, у якому він знаходиться. Свого часу тут нерідко бачили Альберта Енштейна та Марію Кюрі. Кілька разів тут пропускав чарочку-другу і Поль Верлен, але лише тоді, коли доля підкидали жебраку поету трохи грошей. В решту часу він зі своїм молодим другом Рембо був завсідником дешевих чарочних, які давно вже зникли з лиця бельгійської столиці.
